07.08.2025 Справа №607/5286/25 Провадження №2/607/2380/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Сампара Надія Миронівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу удаваним, розірвання договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування договору дарування, скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та визнання права власності
І. Описова частина
14 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 28 000 доларів США, що за курсом НБУ на дату подання позовної заяви складає 1 159 480 гривень (а.с.1-2).
В обґрунтування вказаного позову ОСОБА_1 зазначив, що 17 березня 2021 року ОСОБА_2 позичила у нього в борг для потреб сім'ї грошові кошти в сумі 778 400 гривень, що еквівалентно на момент підписання договору становило 28 000 доларів США. Вказує, що на момент укладення договору остання перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Посилається на те, що вказані кошти позичались на строк до 17 березня 2022 року та повинні були повернуті шляхом готівкового розрахунку або шляхом перерахунку на картковий рахунок позикодавця. З боку позивача зобов'язання по договору позики були виконані в повному обсязі, однак, відповідач умови договору не виконала. На неодноразові усні прохання про добровільну сплату боргу відверто ігнорує.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Сампари Надії Миронівни - надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити (а.с. 45 - 53).
Від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 80).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року позовну заяву - залишено без руху (а.с. 8). 02 квітня 2025 року позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, вказавши, що на даний час у нього важке матеріальне становище, тимчасово не працює, жодних доходів не отримує, долучивши відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 квітня 2025 року № 1918-25-08692 від 02 квітня 2025 року, де вказано, що з січня 2024 по лютий 2025 року сума доходу ОСОБА_1 становить 115,75 гривень (а.с. 14).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - задоволено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі та відкрито провадження у цій цивільній справі (а.с. 22, 23).
23 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - адвокат Сампара Н.М., - подала зустрічну позовну заяву, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (а.с. 87 - 96).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Сампара Надія Миронівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 . Клопотання представника за зустрічним позовом позивача ОСОБА_2 - адвоката Сампари Надії Миронівни - про звільнення від сплати судового збору - задоволено частково. Відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі (а.с. 83 - 85).
Підготовче провадження у справі було призначено на 13 год. 45 хв. 24 липня 2025 року та 12 год. 30 хв. 07 серпня 2025 року (а.с. 83 - 85, 130).
Позивач-відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с. 129, 132).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується розписками її представника адвоката Сампари Н. М. (а.с. 127, 131).
Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 247 ЦПК України визначено, що фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
ІІ. Мотивувальна частина
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Водночас положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статі 223 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з таким самим позовом (частина друга статті 257 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Відповідно до частин першої - другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 22 травня 2019 року (справа № 310/12817/13), процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року (справа № 756/6049/19) вказано, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції наведені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року (справа № 405/8125/15-ц), від 21 вересня 2020 року (справа № 658/1141/18), від 19 квітня 2021 року (справа № 675/1714/19), від 26 квітня 2021 року (справа № 675/1561/19) тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у судові засіданні 24 липня 2025 року та 07 серпня 2025 року не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с. 129, 132). Тож позивач, будучи у встановленому законом порядку належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 07 серпня 2025 року, не з'явився, що є повторністю (тобто двічі поспіль), заяву про розгляд справи за відсутності позивач не подавав.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивач у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року (справа № 461/1190/21).
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року, справа
№ 295/13823/14-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року (справа № 9901/278/21) акцентувала на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано; реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 43 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився на підготовче судове засідання, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що первісна позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку. А відтак, позивач не позбавлений доступу до правосуддя та має право повторно звернутись до суду в установленому законом порядку з таким же самим позовом.
ІІІ. Висновки суду
3.1. Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про залишення первісного цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин.
3.2. Щодо стягнення судового збору
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини третьої статті 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи той факт, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - задоволено та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, а суд дійшов висновку про залишення вказаного позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 11 549,80 гривні.
Керуючись статтями 13, 43, 257, 258 - 261, 273, 352 - 355 ЦПК України, суд
1. Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
2. Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишений без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 11 549 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 80 копійок.
4. Копію ухвали негайно направити сторонам.
5. Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач-відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач-третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ,.
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Т. І. Якімець