Справа № 606/973/25
07 серпня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
представника відповідача адвоката Свірського Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Теребовля в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1438455 у загальному розмірі 25214,92 грн, з яких: 7517,06 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 12037,86 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 760,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4900,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 27.05.2024 між ТОВ "Фінансова Компанія "Незалежні Фінанси" (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №1438455. За умовами договору останній отримав грошові кошти в розмірі 8000,00 грн строком на 345 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційні системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси" позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
27.11.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір факторингу № 27112024/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належані йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.11.2024 до Договору факторингу № 27112024/1, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 25214,92 грн. з яких: 7517,06 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 12037,86 грн. - сума заборгованості за процентами, 760,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4900,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором про споживчий кредит № 1438455 в розмірі 25214,92 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою суду від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено у справі судове засідання на 07.08.2025.
Від представника відповідача 15.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що позивачем не додано жодних доказів про отримання відповідачем позики, про отримання відповідачем одноразового індетифікатора для підписання договору електронним підписом. Неустойка нарахована позивачем у сумі 4900,00 грн не підлягає стягненню згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, представник відповідача зазначає про неправильне нарахування процентів за користування кредитом та відсутність детального розрахунку позивачем процентів. Враховуючи вказане, представник відповідача у відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача в користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом справи.
18.07.2025 до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Канак М.С. надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Так, для укладення кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Представник зазначає, що між сторонами було укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Представник позивача також зазначає, що позивачем надано підтвердження перерахування коштів, зокрема, відповідне платіжне доручення про перерахування кредитних коштів. Доказів протилежного, зокрема, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, відповідач суду не надав. Підписавши договір відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, зокрема і щодо умов кредитування та нарахування відсотків у зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів. Заборгованість нараховано відповідно до умов договору та додатків до нього. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, при цьому в матеріалах справи міститься клопотання, згідно якого останній просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Свірський Т.В., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.
Судом встановлено, що 27.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 , було укладено договір про споживчий кредит № 1438455, за умовами якого останній отримав грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. строком на 345 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
Згідно п.1.4 договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 31798,40 грн. Денна процентна ставка складає 1,15 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11417,45 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 39798,40 грн.
Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту 920,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. (п.1.5.2. Договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.3. Договору). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційні системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6.1 Кредитного договору.
На підтвердження укладення договору позивачем надано візуальну послідовність укладення цього договору
ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення №36633401 від 27.05.2024.
Із відомості ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» про щоденні нарахування та погашення відносно кредитного договору 1438455 відносно ОСОБА_1 слідує, що 27.05.2024 мало місце надання кредиту у сумі 8000,00, нарахування процентів здійснювалось в межах строку дії договору, до 27.11.2024. При цьому, відповідач періодично (11.06.2024, 26.06.2024, 11.07.2024, 28.07.2024) здійснював платежі на погашення тіла кредиту, процентів та комісії, однак не у повному обсязі.
27.11.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір факторингу № 27112024/1 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належані йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно платіжної інструкції №553 від 29.11.2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» оплатила ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» 1108051,91 грн за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №27112024/1 від 27.11.2024.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.11.2024 до Договору факторингу № 27112024/1, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 25214,92 грн. з яких: 7517,06 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 12037,86 грн. - сума заборгованості за процентами, 760,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4900,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України "Про споживче кредитування" (стаття 8) безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил статті 1082 ЦК України, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вказане, суд приходить да висновку, що між відповідачем та кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» належним чином був укладений кредитний договір, при цьому, відповідачем не було виконано у повному обсязі умови вказаного договору, заборгованість за кредитним договором відповідачем у повному обсязі не погашена, а тому позовні вимоги стосовно сплати відповідачем тіла кредиту, відсотків та комісії є обґрунтованими та доведеними.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій та пені за договором №1438455 від 27.05.2024, суд зазначає наступне.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що договір №1438455 укладено 27.05.2024, відповідно і штрафні санкції та пеня за порушення грошових зобов'язань за договором нарахована після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 4900,00 грн - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Із позову та досліджених доказів слідує, що позивачем надано докази щодо укладення між первісним кредитодавцем та відповідачем кредитного договору та відповідно тіло кредиту, відсотки за його користування, комісія, були узгоджені сторонами при укладенні договору, що спростовує доводи представника відповідача в цій частині.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 1438455 від 27.05.2024 заборгованості в розмірі 20 314 грн 92 коп (7517,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12037,86 грн - заборгованість за відсотками; 760,00 грн - заборгованість по комісії).
З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 440, 67 грн судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12,13,76,81,141,247,258-259,263-265,273,279,280-284,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 1438455 від 27.05.2024 в розмірі 20 314 (двадцять тисяч триста чотирнадцять) грн 92 коп (7517,06 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12037,86 грн - заборгованість за відсотками; 760,00 грн - заборгованість по комісії).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн 67 коп.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 12.08.2025.
Суддя А.В.Мельник