Справа №: 465/5643/25
3/465/2538/25
12.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю ОСОБА_1 та його представника- адвоката Вишневського М.С.,
встановив :
01.07.2025 до Франківського районного суду м. Львова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 серії ЕПР1 № 353479, 06.06.2025 о 18:05 у м. Львів, вул. Наукова водій керував вищевказаним ТЗ на перехресті вулиць Рубчака-Тролейбусна, не виконав вимогу дорожнього знака 2.1, чим змусив ТЗ, який рухався по головній дорозі здійснити екстрене гальмування, а саме порушив РО2030500, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 своєї вини не визнав, оскільки не порушував вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР та не створював аварійну ситуацію, як зазначено у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності. Стверджує, що він уважно стежив за дорожньою обстановкою, при наближенні до дорожньої розмітки не перевищував допустимої швидкості та зупинився приблизно за один метр, відповідно нікому не міг створити аварійну ситуацію. Після проїзду перехрестя вулиць Рубчака - Тролейбусна продовжив рух вулицею Рубчака в напрямку вул. Наукової. На вул. Науковій його зупинили працівники поліції, які повідомили, що він створив аварійну ситуацію, забрали документи та в службовому автомобілі склали протокол про адміністративне правопорушення. Присутнім при складанні протоколу не був. Протокол вручили біля його автомобіля, права, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз'яснювали. Процес оформлення документів на відео з нагрудних відеокамер не фіксували.
Адвокат Вишневський М.С. подав до суду заперечення на протокол і в судовому засіданні просив звернути, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено якому саме ТЗ створено аварійну ситуацію, водій якого ТЗ перебував у аварійній ситуації, що змусило його екстрено гальмувати чи змінювати напрямок руху. В разі створення аварійної ситуації водій певного ТЗ мав би бути потерпілим. Також, з наданого відеозапису автомобіль, червоного кольору, номерних знаків не видно, який виїжджав з вул. Рубчака на вул. Тролейбусну та яким імовірно керував ОСОБА_1 не перевищував допустиму швидкість; при наближені до дорожньої розмітки, що розділяє смуги руху, червоний автомобіль зменшив швидкість та зупинився на відстані приблизно 1 - 1.5 метрів до неї. Зазначене свідчить про те, що водієм червоного автомобіля дотримано вимог дорожньої розмітки 2.1 ПДР та не створено аварійної ситуації іншим учасникам дорожнього руху. В той же час, водій (працівник поліції) службового ТЗ наближаючись до перехрестку з вул. Рубчака об'єктивно мав можливість стежити за дорожньою обстановкою та її змінами, наблизившись до цього перехрестку зменшив швидкість ТЗ, відповідно, час реакції водія був він достатнім для вжиття заходів для уникнення аварії.
Дослідивши матеріали справи, судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статей 245, 280, 283КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували про наявність у діях ОСОБА_1 створення аварійної обстановки.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353479 від 06.06.2025, довідка посвідчення водія та диск з відеозаписом реєстратора від 06.06.2025.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 06.06.2025 о 18:05 у м. Львів вул. Наукова водій керував вищевказаним ТЗ на перехресті вулиць Рубчака-Тролейбусна, не виконав вимогу дорожнього знака 2.1, чим змусив ТЗ який рухався по головній дорозі здійснити екстрене гальмування, чим порушив РО2030500.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.
А саме, з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити місце вчинення адміністративного правопорушення, яку норму ПДР порушено, якому саме транспортному засобу довелось здійснити екстрене гальмування.
До матеріалів справи працівниками поліції додано диск з відеозаписом правопорушення. Однак, під час дослідження відеозапису не встановлено порушень Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , які б змусили іншого водія транспортного засобу, різко змінити швидкість і напрямок руху. З відеозапису, доданого до протоколу, вбачається, що автомобіль червоного кольору рухався у своїй смузі в напрямку з вул. Рубчака на вул. Тролейбусну з допустимою швидкістю і при наближені до дорожньої розмітки, що розділяє смуги руху зменшив швидкість та здійснив зупинку. В діях водія різкого гальмування та різкої зміни напрямку руху, не вбачається. Крім того, з наданого відеозапису встановити факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 не можливо.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні письмові пояснення водія транспортного засобу ТЗ, якому діями ОСОБА_1 було створено аварійну обстановку.
Таким чином, із протоколу та матеріалів справи неможливо встановити факт наявності порушень, які інкримінуються у вину ОСОБА_1 , а саме створення для інших учасників дорожнього руху аварійної обстановки та порушення вимог дорожнього знаку 2.1.
Даний протокол складений із порушенням вимог Закону, а тому не є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП.
Доказів на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, і які б дозволяли суду на підставі ст. 252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП органом, уповноваженим на складання протоколу, не надано.
Відповідно до ч.5 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Також, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП містить обов'язкову кваліфікуючу його ознаку об'єктивної сторони - порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, наслідком яких настало створення аварійної обстановки.
Однак, порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122 КУпАП жодним чином не стосуються даного випадку, а саме по собі створення аварійної обстановки без допущення особою порушень, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив порушення, передбачені частинами першою - четвертою ст. 122 КУпАП суду не надано.
Під час розгляду справи захисник заявив клопотання що у справі недостатньо доказів, котрі б вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у зв'язку із необхідно призначити судову автотехнічну експертизу.
Однак, у судовому засіданні просив не розглядати клопотання з приводу призначення експертизи, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
У Постанові від 08 липня 2020 року у справі№463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що складений органами Національної поліції протокол про адміністративне правопорушення, а також зібрані та надані докази не забезпечують такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає до закриття у зв'язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя З.М. Коліщук