Справа № 308/4942/25
05 серпня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Дегтяренко К.С.
за участю секретаря судових засідань - Сапронов А.О.
за участі учасників:
позивачаа ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Мишинчука В.В.
відповідача - адвоката Коцюрба А.О.
представника відповідача Харченко О.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, матеріали цивільної справи позовною заявою ОСОБА_1 адвоката Мишинчук Василя Васильовича до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-
встановив:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 адвоката Мишинчук Василя Васильовича до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
02 червня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
11.06.2025 року від представника позивача адвоката Мишинчука В.В. надійшло клопотання про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, а саме вжити заходів забезпечення доказів, шляхом зобов'язати НАЗК надати копії декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022-2024 роки та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за вказаний період першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_2 .
19.06.2025 року від представника позивача адвоката Мишинчука В.В. надійшло клопотання про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, а саме вжити заходів забезпечення доказів, шляхом зобов'язати Посольства України в Угорщині видати позивачу ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_3 свідоцтва про посвідчення факту перебування у певному місці (форма № 24).
17.07.2025 року від представника позивача адвоката Мишинчука В.В. надійшло клопотання про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, а саме зобов'язати Державної прикордонної служби України надати копію послужного списку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії наказів про призначення на посади ОСОБА_2 в органах ДПС та копії наказів про відрядження ОСОБА_2 , копії наказів про щорічну основну та додаткову відпустки за час проходження служби в ДПС.
Вищевказані клопотання були розглянуті судовому засіданні 05.08.2025 року.
В судовому засіданні 05.08.2024 року:
Представник позивача - адвокат Мишинчук В.В. щодо прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду не заперечував. Щодо заявлених ним клопотань просив такі задовольнити, посилаючись на мотиви у них викладені, зазначив, що самостійно отримати вказану інформацію і докази він позбавлений можливості, про що свідчать долучені ним матеріали, а саме, що він намагався самостійно отримати вказані докази. Що необхідності забезпечення доказів, а саме витребування від НАЗК копій декларацій, вважає, що такі підтвердять доходи відповідача, також вкажуть на наявність у нього майна, що може вплинути на розмір призначених аліментів. Щодо витребування від Державної прикордонної служби України, інформації щодо проходження служби у ДПС відповідачем ОСОБА_2 така необхідна для спростування доводів відповідача, щодо місця проживання спільної дитини з ним на протязі тривалого часу і неможливості постійного проживання дитини з батьком через специфіку його служби. Щодо інформації від Посольства України в Угорщині, така інформація необхідна для підтвердження проживання дитини з матір'ю на даний час в Угорщині.
Позивач ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника просила клопотання задовольнити, щодо зустрічного позову поклалась на позицію свого захисника. Додатково пояснила, що за свідоцтвом про посвідчення факту перебування у певному місці, вона зверталась до посольства в усному порядку, однак їй було відмовлено з посланням на те, що вона повинна забезпечити присутність дитини у посольстві, що для неї є обтяжливим.
Представник відповідача - адвокат Харченко О.О. просила прийняти до спільного розгляду зустрічну позовні заяву. Щодо клопотань представника відповідача, відносно їх задоволення заперечила, посилаючись на той факт, що ніхто не оспорює місце перебування дитини на даний час з матір'ю у м. Будапешт, а тому не зрозумілим є намагання отримати вказане свідоцтво, щодо доходів, ними як стороною позивача представлені доходи відповідача ОСОБА_2 , що на їх думку є цілком достатнім для вирішення питання, щодо розміру аліментів, щодо послужного списку та інших документів, зазначила, що її довіритель не заперечує факту його служби в різних частинах країни і той факт, що дитина в цей час проживала з матір'ю.
Відповідач ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін, вивчивши зустрічний позов, матеріали клопотань та матеріали справи необхідні для розгляду вказаних клопотань, суд приходить до наступного висновку.
Щодо зустрічного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом основного позову є визначення місця проживання неповнолітніх дітей сторін, колишнього подружжя, за первісним позовом позивач просить визначити місця проживання дітей із нею.
Предметом зустрічного позову, аналогічно є визначення місця проживання дітей, однак позивач за зустрічним позовом, просить визначити місце проживання дітей з ним.
Таким чином, судом встановлено наявність спору між колишнім подружжям, сторонами у справі, щодо визначення місця проживання дітей..
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За правилами ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
На дімку суду, поданий зустрічний позов відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», процесуальний строк для подачі зустрічного позову не пропущено.
Враховуючи, що обидва позови взаємопов'язані, спір стосується визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що зустрічний позов доцільно розглядати в одному провадженні з первісним.
Щодо забезпечення доказів.
При поданні вказаних клопотань представник позивача посилався на вимоги ст. 116 ЦПК України, щодо забезпечення доказів.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Щодо клопотання від 11.06.2025 року.
Суд вважає, що матеріали справи мітять достатньо доказів, щодо доходів сторін, для вирішення вказаного спору, а тому витребування такої інформації не буде сприяти оперативності розгляду справи.
При цьому, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, а відтак на період воєнного стану відповідно до положень Закону декларації військовослужбовців є вилученими із відкритого доступу, а тому суд приходить до висновку, що при наявності інших доказів, для вирішення вказаного спору, отримання інформації якає у закритому доступі є недоцільним.
Щодо клопотання від 19.06.2025 року .
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про нотаріат», нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт її перебування в певному місці.
Посвідчення факту перебування в певному місці малолітньої особи, недієздатної особи здійснюється за зверненням законних представників такої особи (батьків, усиновлювачів, опікуна).
Посвідчення факту перебування в певному місці неповнолітньої особи, фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за зверненням такої особи і за згодою її законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальника).
На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Відповідно до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справУкраїни 27.12.2004 № 142/5/310, вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України.
Відповіжно до п.п. 10 п. 1.3. вказаного положення, консулами вчиняються такі дії, як посвідчується факт перебування фізичної особи в певному місці.
Як вбачається з матеріалів справи позивач підготувала заяву до Посольства України в Угорщщині та згоду на отримання свідоцтва про посвідчення факту перебування у певному місці для своєї дитини, однак вказані документи не містять жодної відмітки про їх подання до посольства за отримання відповідно свідоцтва або бодай відповіді на свою заяву.
В судовому засіданні позивач зазначила, що вона зверталась лише в усному порядку, тобто фактично, суд робить висновок, що посольство не отримувало офіційного звернення.
При цьому, суд звертає увагу, що норма статті 116 ЦПК України, вказує на те, що забезпеченню підлягають докази які можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, тобто цей доказ має існувати на момент подання вказаного клопотання і у сторін мають виникати побоювання у його знищенні або не можливості отримання.
Разом з тим, як встановлено судом, такий доказ як свідоцтво про посвідчення факту перебування в певному місці на даний час не існує, оскільки позивачем не дотримано процедуру його отримання передбачену Законом та нормативно-правовими актами, а відтак суд позбавлений можливості зобов'зувати Посольство вчиняти дію, яка може бути вчинена не інакше як за відповідним звернення позивача.
А тому, суд прийшов до висновку, що у задоволення вказаного клопотання слід відмовити.
Щодо клопотання від 17.07.2025 року.
Витребувана у клопотанні інформація, щодо проходження військової служби у лавах ДПС відповідача ОСОБА_2 для доведення обставин зазначених у позові та спростування обставин зазначених у відзиві на позовну заяву, щодо місця проживання дитини до пред'явленя вказаного позову, а відтак обгрунтованості позову та підстав його подання, на думку суду є необхідною.
Враховуючи, що формою забезпечення доказів, є їх витребування, представник позивача вчинив дії для самостійного отримання вказаної у клопотанні інформації, однак йому було відмолено, а тому, оскільки витребування таких доказів може мати значення для об"єктивного вирішення справи, суд вважає, що клопотання представника позивач є таким, що підлягає до задоволення в цій частині.
Оскільки судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та для витребування потрібен час, задоволено клопотання про прийняття зустрічного позову для спільного розгляду, є необхідність підготовче засідання відкласти.
На підставі викладеного та керуючись: 49, 84,116, 189,198, 197, 200, 223, 258, 260, 261 277 ЦПК України, суд,-
постаноив:
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у цивільній справі № 308/4942/25, об'єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Визначити відповідачу за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої-п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Клопотання представника позивача - адвоката Мишинчука В.В. про забезпечення доказів від 17.07.2025 року -задовольнити.
Витребувати від Державної прикордонної служби України копію послужного списку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії наказів про призначення на посади ОСОБА_2 в органах ДПС та копії наказів про відрядження ОСОБА_2 , копії наказів про щорічну основну та додаткову відпустки за час проходження служби в ДПС.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали надіслати до Державної прикордонної служби для виконання.
Витребувані документи необхідно направити на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53) до 02.09.2025 року.
У задоволенні клопотань представника позивача адвоката Мишинчук В.В. від 11 червня 2025 року та 19.06.2025 року відмовити.
Відкласти підготовче засідання у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та призначити підготовче засідання у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53) на 02 вересня 2025 року об 14 год. 30 хв.
Учасників справи повідомити про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали буде складено впродовж п'яти днів до 11.08.2025 року включно.
Суддя К.С. Дегтяренко