Справа 243/4691/25
Провадження 2/243/1278/2025
12 серпня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Рудь Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, що був зареєстрований 25 вересня 2014 року мером міста Наруто, префектура Токусіма, Японія - ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 , яке було засвідчено шляхом консульської легалізації в Консульстві України в Японії та прийняте Міністерством закордонних справ України для використання на території України відповідно до вимог законодавства. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини з відповідачем на даний час припинені через різні погляди на сімейне життя. Вказала, що спільно не мешкають та господарства не ведуть, шлюб існує лише формально. Тому просить суд, розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, згідно якої просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що шлюб зареєстрований 25 вересня 2014 року у місті Наруто, префектура Токусіма, Японія між громадянином України ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 , підписане мером міста Наруто, префектура Токусіма - ОСОБА_3 та на якому проставлено апостиль компетентним органом Японської держави, а саме Міністерством закордонних справ Японії в місті Осака, 10 липня 2018 року, № НОМЕР_2 .
Переклад з японської та англійської мови на українську виконано перекладачем Загоруйко Н.В., справжність підпису якої засвідчено консулом Посольства України в Японії Курінною М.Г., 20.08.2018, зареєстровано в реєстрі за № 573/28.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що від шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження № НОМЕР_3 , підписане мером міста Наруто, префектура Токусіма ОСОБА_3 та на якому проставлено апостиль компетентним органом Японської держави, а саме Міністерством закордонних справ Японії в місті Осака, 12 жовтня 2020 року, № НОМЕР_4 .
Переклад з японської та англійської мови на українську виконано перекладачем ОСОБА_8 , справжність підпису якої засвідчено консулом Посольства України в Японії ОСОБА_9 , 21.10.2020, зареєстровано в реєстрі за № 573/162.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач має зареєстроване місце мешкання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач у позові стверджує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через різні погляди на сімейне життя, шлюб існує формально. Сторони спільно не мешкають та господарства не ведуть.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Судом встановлено, що місцем проживання подружжя є Україна, тому правові наслідки шлюбу сторін, зокрема, його припинення, визначаються за правом та законами України.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Відповідно ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Так, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України, яким затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" № 52/5від 18.10.2000 року із змінами та доповненнями, документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002, визначено порядок учинення консульської легалізації офіційних документів, складених за участю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, або таких, що від них виходять, як на території України, так і за кордоном, у тому числі і свідоцтва про укладення шлюбу.
Водночас Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року (м. Гаага), згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, у тому числі і між Японією, з 22 грудня 2003 року.
Так, згідно Конвенції, апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць зазначеної Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.
Відповідно до статей 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що на свідоцтві про шлюб між сторонами міститься проставлення апостилю компетентним органом Японської держави.
Положеннями ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом положень ч. 3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
При таких обставинах суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбних відносин сторін суперечили б їх інтересам, що сім'я розпалася остаточно та її збереження є неможливим.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 56, 110, 112 СК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-268, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 25 вересня 2014 року у місті Наруто префектура Токусіма Японія, про що видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 , підписане мером міста Наруто префектура Токусіма ОСОБА_3 та на якому Міністерством закордонних справ Японії в місті Осака проставлено апостиль 10 липня 2018 року № 07455 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області С.Г. Пронін