Справа № 534/2817/24 Номер провадження 22-ц/814/2441/25Головуючий у 1-й інстанції Солоха О. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
06 серпня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року по справі за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (в подальшому - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 100028934 від 25.04.2023 в сумі 60375 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 15000 грн., заборгованість за сумою відсотків - 43875 грн., заборгованість за комісією - 1500 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що 25.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100028934 в електронній формі, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 15000 грн. на споживчі потреби строком на 105 днів, з датою повернення 08.08.2023, процентна ставка протягом пільгового періоду - 1,5% за день та 3% за день протягом поточного періоду, а ОСОБА_1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки.
Невиконання умов договору призвело до виникнення вищевказаної заборгованості.
Згідно укладеного 29 серпня 2023 року договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», останнє набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року позов задоволено частково.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №10028934від 25.04.2023в сумі 58875 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 15000 грн. та простроченої заборгованості за відсотками - 43875 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2362,22 грн.
Ухвалюючи рішення, місцевий суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин між сторонами, правомірність переходу права вимоги від первісного кредитора до нового, неналежне виконання умов договору позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої був доведеним в ході судового розгляду.
Разом з тим суд відмовив в стягненні заборгованості по комісії з посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду.
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Підодвірний Т.І., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Вказує про неналежність доказів покладених судом в основу рішення, оскільки останні є копіями або непосвідченими копіями.
Вважає недоведеним факт підписання саме ОСОБА_1 кредитного договору за допомогою електронного ідентифікатора, що виключає в останнього обов'язок по поверненню коштів.
З посиланням на практику Верховного Суду у справі №545/1750/21, звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів застосування ідентифікатору електронного підпису, доказів реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та відповідно доказів отримання коштів.
Рішення суду в частині відмови в стягненні заборгованості по комісії сторонами не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстави для його перегляду в цій частині.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останньої.
Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №100028934, який підписано електронним підписом відповідача.
Згідно умов договору сума кредиту становить 15000 грн., які надаються на 105 днів, по 08.08.2023 на споживчі потреби.
Також в договорі сторони визначили, що загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають 45375 грн., а загальна вартість кредиту 60375 грн.
Кредитні кошти в сумі 15000 грн. були перераховані на рахунок ОСОБА_1 в Райффайзен банк Аваль, згідно платіжного доручення 63563037, банківська карта НОМЕР_1 .
Невиконання умов договору призвело до виникнення заборгованості, яка станом на час закінчення договору становила загалом 60375 грн.
29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд встановив виниклі між сторонами правовідносини та дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині утворення заборгованості по кредиту та відсотках. Разом з тим, з посиланням на практику ВП Верховного Суду, суд відмовив в стягненні комісії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсотках.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Як вбачається з анкети-заяви на кредит №100028934, ОСОБА_1 звернувся на сайті tengo.ua з проханням про отримання кредиту.
У вказаній анкеті-заяві, яка в подальшому була схвалена кредитором, ОСОБА_1 зазначив свої особисті дані, місце роботи, електронну пошту, номер телефону, суму необхідного кредиту та інше.
На підставі вказаної анкети-заяви було укладено з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №100028934, який було підписано 25.04.2023 електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором F61661 та з боку товариства представником ОСОБА_2 .
Колегія суддів вважає, що кредитний договір було укладено у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію» і апелянтом не спростовано його укладання, відсутність в ОСОБА_1 рахунку в Райффайзен банк Аваль на якій було здійснено переказ коштів та банківської картки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду щодо укладання спірного кредитного договору та отримання коштів позичальником.
Посилання адвоката на відсутність первинних документів, які підтверджують перерахування коштів, які мають відповідати первинним документам згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відхиляються колегією суддів, як безпідставні, оскільки платіжне доручення №63563037, про перерахування коштів відповідає встановленим вимогам.
У вказаному дорученні зазначені як платник - кредитодавець, так і отримувач - ОСОБА_1 , дата платежу, банківські установи між якими відбувся переказ коштів, їх реквізити та призначення платежу - «кошти згідно договору 100028934».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підтвердження існуючих між сторонами правовідносин та наявності заборгованості надало копії: кредитного договору та додатків до нього, анкети-заяви, платіжного доручення про перерахування коштів в сумі 15000 грн., інших документів, що стосуються відступлення прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до позивача.
Під час розгляду справи, за клопотанням представника відповідача, обґрунтованим наявністю в справі лише копій документів в електронному вигляді, судом було витребувано оригінали документів.
Після отримання оригіналів документів, їх копії були завірені суддею та долучені до матеріалів справи, в подальшому оригінали були повернуті судом на підставі клопотання товариства, що відповідає вимогам ЦПК України в частині процедури посвідчення копій документів які маються в матеріалах справи.
В свою чергу, після отримання оригіналів документів та долучення їх копій до справи, адвокатом було заявлено клопотання про виключення із числа доказів документів поданих позивачем на підставі ухвал суду про витребування доказів.
Вказані дії сторони відповідача свідчать про недобросовісність та намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за взяті зобов'язання по кредитному договору.
Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази в повній мірі доводять факт укладання між сторонами кредитного договору та його невиконання, в зв'язку з чим висновок суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсотках є обґрунтованим.
Посилання адвоката на практику Верховного суду у справі №№545/1750/21 не заслуговує на увагу, оскільки обставини вказаної справи стосуються інших правовідносин, а саме визнання кредитного договору нікчемним, а виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в зв'язку з шахрайськими діями третіх осіб.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує скасування чи зміну судового рішення.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2025 року.
Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин