Провадження № 22-ц/803/9230/25 Справа № 173/1086/25 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
11 серпня 2025 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Єлізаренко І.А., ознайомившись з апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,-
01 липня 2025 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Не погодившись із вказаним рішенням суду Міністерства оборони України подало апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга Міністерства оборони України подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п. 2); повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Однак у суб'єктному складі апеляційної скарги, крім апелянта Міністерство оборони України та заявника ОСОБА_1 , також вказано особу, яка бере участь у справі - Військову частину НОМЕР_1 , яка, як вбачається із оскарженого рішення суду, не була стороною у справі.
Таким чином, склад учасників вказаних в апеляційній скарзі не відповідає зазначеному в оскарженому рішенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року у справі №173/1086/25, а отже, є таким, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України.
Апелянтом за подачу цієї апеляційної скарги судовий збір не сплачено та Міністерства оборони України просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Вирішуючи питання в цій частині, слід зазначити наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав апелянта, відшкодування шкоди здоров'ю апелянта, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору відсутні.
Отже, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, заявник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення сплати судового збору.
При цьому, суд звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Враховуючи викладене, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає законних підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою, а отже в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру поданою фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви в порядку окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.
Таким чином, враховуючи, що апелянтом судовий збір не сплачувався, останньому необхідно сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги у розмірі 908 грн 40 коп. (605,60 грн. х 150%).
Належними реквізитами для сплати судового збору є наступні:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA658999980313191206080004628
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *101 ______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Сплата судового збору, за позовом _____ (назва установи, організації позивача), на рішення від______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що дану апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення встановленого недоліку шляхом надання апеляційної скарги у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи, надання документу, який підтверджує сплату судового збору у вказаному вище розмірі.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357, 359, 360, 361 ЦПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення вказаного вище недоліку у зазначений в ухвалі строк.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка подала скаргу.
Суддя І.А. Єлізаренко