Провадження № 33/803/2035/25 Справа № 181/1444/25 Суддя у 1-й інстанції - Гайдар І. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
05 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бакумова О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2025 року о 21:30 годині по а/д с.Водолазьке - Траса М30 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, хитка хода, почервоніння обличчя). На вимогу поліцейського відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Окрім того, 07 квітня 2025 року о 21:30 годині водій автомобіля марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в порушення встановлених правил залишив місце скоєння ДТП, до якої був причетний, чим порушив п. 2.10 «а» ПДД України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Бакумов О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що з матеріалів адміністративної справи та доданого до матеріалів відео, вбачається що співробітником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, хоча ОСОБА_1 вимагав це зробити, йому було одразу запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, адвокат Бакумов О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що адвокат Бакумов О.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомили, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі.
Суд дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: - протоколи серії ЕПР1 №293763, ЕПР1 №293807; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 07 квітня 2025 р., в якому зафіксовано, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відеозапис з нагрудної боді-камери, на якому відображено події, які стались 07 квітня 2025 р. відповідно до якого водій відмовився від запропонованого огляду на стан сп'яніння.
Надані докази були досліджені апеляційним судом.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293763 від 07 квітня 2025 року, 07 квітня 2025 року о 21:30 годині по а/д с.Водолазьке - Траса М30 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, хитка хода, почервоніння обличчя). На вимогу поліцейського відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №293807 від 07 квітня 2025 року, вбачається, що 07 квітня 2025 року о 21:30 годині водій автомобіля марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в порушення встановлених правил залишив місце скоєння ДТП, до якої був причетний, чим порушив п. 2.10 «а» ПДД України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції.
З відеозапису нагрудної бодікамери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці, однак водій відмовився. Крім того, відповідно до відеозапису, водієві було роз'яснено про те, що він зупинений за вчинення ДТП, відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водієві було роз'яснено його права.
При цьому вказаний відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного і об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також інші докази по справі в їх сукупності, зокрема зміст викладеної у протоколах про адміністративні правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, спростовують твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
Ст.122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п.2.10є Правил дорожнього руху, У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний про проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В даній справі відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повною мірою зафіксована відеозаписом, наявність якого є самостійною та достатньою доказовою базою для належної фіксації відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що були допущені чисельні порушення процедури при складанні протоколів відносно нього суд сприймає критично, як позицію захисту, спрямовану на уникнення відповідальності. Так, протоколи, складені відносно ОСОБА_1 , за змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, складені уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувалися.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у здійсненні зіткнення з парканом, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та вживання після цього алкогольних напоїв, чим було порушено вимоги п.2.10 «є», п.16.11 ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік , у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Бакумова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко