Провадження № 22-ц/803/5472/25 Справа № 214/6171/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
05 серпня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
сторони
позивач - Виконком Саксаганської районної в місті ради
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року, ухваленого суддею Ткаченком А.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повного судове рішення складено 07 березня 2025 року,
У липні 2024 року позивач Виконком Саксаганської районної в місті ради звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просив суд позбавити їх батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягнувши аліменти на їх утримання, посилаючись на злісне ухилення відповідачів від виконання покладених на неї законом батьківських обов'язків.
В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачі мають на вихованні шістьох дітей та мешкають по АДРЕСА_1 .
Неповнолітня ОСОБА_10 з батьками не проживає, а мешкає у сім'ї рідних бабусі, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 .
27 червня 2024 року приблизно о 22.10 годині надійшло повідомлення сусідів сім'ї відповідачів про те, що мати близько 22.00 години покинула п'ятох дітей самих вдома та пішла у невідомому напрямку. Виїздом на місце події встановлено, що у квартирі антисанітарія, стоїть стійкий неприємний запах, діти брудні та з педикульозом. Запас продуктів харчування та засобів гігієни майже відсутній. ОСОБА_1 повернулась додому після 00.00 години 28.06.2024, поводячи себе агресивно, кричала із застосуванням нецензурної лайки, погрожувала членам комісії у присутності дітей.
29.05.2024 дітей тимчасово влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, вони знаходяться на обліку дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах з 19.03.2019 та сім'я перебуває під соціальним супроводом Криворізького міського центру соціальних служб, проте батьки не виконують рекомендацій фахівців.
Відповідачі неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за ст.184 та ст.173-2 ч. 1 КУпАП, що свідчить про ухилення їх від виховання дітей, свідоме нехтування ними своїми обов'язками, тому просить задовольнити вимоги.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року позов Виконкому Саксаганської районної в місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено повністю.
Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнуто із ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/2 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 12 липня 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення дітьми повноліття, щомісячно, на користь опікуна, або державного закладу, в якому буде перебувати дитина, починаючи стягнення з 12 липня 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просять його скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
При цьому, відповідачі зазначають, що позивач упереджено ставився до їх сім'ї, хоча родина не перебувала на обліку як наркозалежна або алкогольно залежна сім'я. Вказують, що коштів на утримання дітей не хватало, тому матеріально їм було важко, хоча вони працювали та намагалися надати дітям усе необхідне для нормального їх життя та розвитку, Допомоги їх сім'ї ніхто не надавав, хоча вони були у скрутному становищі. Вказують, що вони неодноразово зверталися до позивача з проханням надати сім'ї допомогу, але замість цього у сім'ї були одні перевірки та на теперішній час батькам не дають можливості бачитись та спілкуватись з дітьми, які страждають від розлуки з батьками. Відповідачі вважають, що суд, позбавивши їх батьківських прав, позбавив їх права на виховання дітей, спілкування з ними та захист їх інтересів. Відповідачі вважають, що у судовому засіданні не було доведено, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків, примусове відібрання дітей та заборона спілкування з ними навіть телефоном негативно впливає на психіку дітей, їх емоційний стан та не виправдовує таких дій, тому, що думка дітей не була врахована. Вказують, що судом не було встановлено жорстокого поводження з дітьми, ухилення від батьківських обов'язків, не враховано інтересів дітей, порушені сімейні зв'язки. Звертають увагу на те, що на теперішній час у квартирі завершено ремонт і для дітей створені належні умови для проживання та навчання.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бойченко Л.П., які кожен окремо підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просили рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог Виконкому Саксаганської районної в місті ради про позбавлення відповідачів батьківських прав, представника позивача ОСОБА_12 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідачів просила рішення суду, як законне і належним чином обґрунтоване залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачів не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15-20 - копії свідоцтв про народження).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 28 червня 2024 року, складеного комісією у складі начальника Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та інспектора Сектору ювенальної поліції Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, помешкання за місцем проживання дітей потребує ремонту, запас продуктів харчування та засобів гігієни майже відсутній, постіль на об лаштованих у дітей спальних місцях брудна та не в достатній кількості , куточок для виконання домашніх завдань захаращений брудними речами, дитячі речі брудні та знаходяться на брудній підлозі, комісією встановлено факт перебування дітей без нагляду дорослих, а тому прийнято рішення вилучити дітей із сім'ї, що підтверджується відповідним рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 04.07.2024 №518 (а.с. 57).
При цьому аналогічні акти були складені комісією 12 червня 2024 року та 02 жовтня 2023 року, при комісійному виході 25 грудня 2023 року за адресою проживання відповідачів, двері ніхто не відчинив, доступу до приміщення не забезпечено.
Судом прийнято до уваги наявність у матеріалах справи акту проведення рівня безпеки дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до яких комісією в складі начальника Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради та інспектора Сектору ювенальної поліції Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, проведеного 28 червня 2024 року, відповідно до яких встановлено факт відсутності матері вдома після 22.00 години, перебування житлового приміщення за місцем знаходження дітей в антисанітарному стані, встановлення дуже небезпечного рівня безпеки дітей та прийняте рішення про негайне відібрання дітей у батьків.
Указані обставини підтверджуються також повідомленням Криворізького міського центру соціальних служб Виконкому Криворізької міської ради від 10 травня 2024 року та повідомленням адміністрації Криворізької гімназії №51 Криворізької міської ради від 13.05.2024, відповідно до яких сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.12.2022 перебуває на обліку сімей, які знаходяться в складних життєвих обставинах з низьким батьківським потенціалом батьків та незадовільними умовами проживання дітей. З відповідачами неодноразово було проведено профілактичну бесіду та надавались відповідні рекомендації щодо належного виконання батьківських обов'язків, однак 09.05.2024 комісійним виходом було встановлено факт залишення матір'ю дітей без нагляду більше ніж на 6 годин: в оселі було брудно, всюди пил, павутиння, пліснява на стінах, таргани, постільна білизна брудна і частково відсутня, діти неохайні та несистематично відвідують заняття в начальному закладі. Зі слів сусідів, мати часто залишає дітей без нагляду і в нічний час, не виводить наймолодшу доньку на прогулянку, часто чутно плач молодших дітей. ОСОБА_1 ігнорувала та ігнорує надані рекомендації, в присутності членів комісії вела себе агресивно та постійно підвищувала голос на представників комісії (а.с.51).
Мати дітей у письмових поясненнях неодноразово зобов'язувалась навести лад у помешканні, не залишати дітей без нагляду, навіть за час перебування дітей у реабілітаційному центрі (а.с. 52-54), однак доказів на виконання цього суду не надано, в судовому засіданні було заявлено відповідачами про ремонтні роботи у житловому приміщенні без достатніх та допустимих доказів на підтвердження цього, доказування ж не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Батько дітей ОСОБА_2 у період відібрання дітей перебував в ЗСУ, згідно письмових доказів у справі, однак за час розгляду справи не надав доказів на підтвердження виправлення поведінки батьків стосовно виховання та утримання дітей, приведення житлового приміщення у належний лад, свідому поведінку на підтвердження своїх заперечень проти позову.
При цьому за відомостями Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради від 28.11.2023 №1706, неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 знаходиться на диспансерному обліку у дитячого невролога та кардіоревматолога зі скаргами на частий головний біль. 28.11.2023 дитина самостійно була на прийомі у дитячого лікаря-невролога де повідомила, що її та матір б'є батько, коли повертається зі служби у лавах ЗСУ та зазначила нову адресу проживання по АДРЕСА_3 , де зі слів лікаря-педіатра проживають її бабуся та дідусь. Дівчинка неохайна, з мишачим запахом та вирішувалось питання про її госпіталізацію до неврологічного відділення медичного закладу (а.с. 56).
Більш того, в ході розгляду справи представником позивача в якості доказів продовження злісного ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків було надано повідомлення Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради за вих. №01/412 від 14.11.2024, відповідно до якого на момент зарахування дітей до закладу у них були відсутні амбулаторні картки, укладені з п'ятьма дітьми декларації були не дійсні. У ОСОБА_13 декларація не була укладена на медичне обслуговування і дитину не можливо було задекларувати без участі батьків (на відміну від решти) у зв'язку з відсутністю паспорта, які, за словами ОСОБА_13 , знаходився у матері. ОСОБА_1 неодноразово просили принести паспорт дитини, але вона цього так і не зробила. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували на стаціонарному лікуванні у медичних закладах (а.с. 114), де за результатами медичних обстежень встановлено, що ОСОБА_14 потребує обстеження в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» і підлягає оформленню соціальної допомоги терміном на 2 роки, а тому Центр клопотав посприяти у вирішенні питання та визначити офіційного представника інтересів малолітньої дитини (а.с. 113).
Указане підтверджується наданою медичною документацією відносно дітей.
Згідно висновку Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 10.07.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , враховуючи викладене у ньому та те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків, керуючись інтересами дітей та чинним законодавством, Виконком вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 8-10).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх шістьох дітей, на підставі досліджених доказів та встановлених обставин справи, виходив з того, що відповідачі тривалий час не беруть участі у вихованні дітей, не піклуються про них, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечують матеріально, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду і лікування дітей, як складову частину виховання. У матеріалах справи відсутні відомості, що з часу тимчасового влаштування дітей до Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради, відповідачі відвідують дітей, ініціюють процес по їх поверненню на їх виховання. Фактично відповідачі самоусунулись від виконання покладених на них законом батьківських обов'язків, свідомо, нехтуючи потребами дітей, що порушує права останніх на належне батьківське виховання, що не спростовано відповідачами в судовому засіданні. За час розгляду справи в суді, відповідачі не довели зміну своєї поведінки щодо дітей, прагнення здійснювати належне піклування за ними, а факт заперечення відповідачів проти позову не свідчить про їх інтерес та реальне бажання змінити поведінку.
Установлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя. При цьому позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому порядку скасувало лише правовий зв'язок між ними та їх дітьми, підтвердило відсутність фактичного духовного зв'язку між батьками та дітьми.
Стягуючи з відповідачів аліменти на утримання дітей, суд першої інстанції виходив з обов'язку батьків утримувати дітей, конституційного права особи на прожитковий мінімум, починаючи з дати пред'явлення позову згідно вимог частини першої статті 191 СК України стягнув з кожного з відповідачів аліменти в розмірі частини від всіх видів їх заробітку (доходу).
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов'язань по вихованню дитини.
Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.
Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.
Так, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог суду надано наступні докази: Висновок Саксаганської районної у місті ради Виконавчого комітету від 10.07.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8-10); Акти обстеження житлово-побутових умов сім'ї відповідачів від 28.06.2024; 12.06.2024; 25.12.2023; 02.10.2023 (а.с.22-25); Акти проведення оцінки рівня безпеки дитини: ОСОБА_5 (а.с.26-30); ОСОБА_6 (а.с.31-35); ОСОБА_7 (а.с.36-40); ОСОБА_8 (а.с.41-45); ОСОБА_9 (а.с.46-50); Повідомлення Криворізького міського центру соціальних служб від 10 травня 2024 №01-08/115/5.1 щодо неблагополуччя в сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.51); Пояснення ОСОБА_1 на ім'я начальника служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради (а.с.52-54); Повідомлення адміністрації КГ №51 КМР - Виконкому Саксаганської районної у місті ради Службі у справах дітей від 13.05.2024 №03-11/141 з Актом обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_5 (а.с.55); Інформацію КНП «Центр медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради від 28.11.2023 №1706 щодо дитини ОСОБА_4 (а.с.56); Рішення Саксаганської районної у місті ради виконавчого комітету №518 від 04 липня 2024 про відібрання неповнолітніх дітей відповідачів у батьків та тимчасове влаштування їх до державного закладу (а.с.57); Постановами суддів Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від: 20 листопада 2018 року; 25 березня 2019 року;30 листопада 2020 року; 27 лютого 2023 року; 16 жовтня 2023 року; 01 лютого 2024 року; 27 червня 2024 року; 25 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 184 КУпАП (а.с.131-138) та ряд інших доказів наявних в матеріалах справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем заявлених позовних вимог та достатності підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх шістьох дітей, як і гострої соціальної необхідності у цьому.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При вирішенні спору в цій справі суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань по вихованню дітей, оскільки останні самоусунулись від виконання покладених на них законом батьківських обов'язків, свідомо, нехтуючи потребами дітей, що порушує права останніх на належне батьківське виховання, що, зокрема не спростовано відповідачами в судовому засіданні ні суду першої , ні суду апеляційної інстанцій. За час розгляду справи в судах обох інстанцій, відповідачі не довели зміну своєї поведінки щодо дітей, прагнення здійснювати належне піклування за ними, а факт заперечення відповідачів проти позову не свідчить про їх інтерес та реальне бажання змінити поведінку.
В суді апеляційної інстанції в присутності педагога були опитані діти відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Зокрема ОСОБА_10 , 2008 року народження суду пояснила, що вона залишила сім'ю та мешкає разом з дідусем та бабусею Ушкань. Також дитина пояснювала, що з боку батька до неї були прояви сексуального насилля.
ОСОБА_16 , 2009 року народження суду пояснив, що тільки після того, як він був відібраний від батьків та влаштований до державного закладу йому влалося закінчити навчання та отримати відповідні документи, що не було можливо коли він мешкав в родині.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 наголошував на тому, що суд першої інстанції позбавив його права на захист, оскільки не залучив до участі у справі адвоката, проте такі твердження відповідача колегія суддів вважає надуманими, оскільки як встановлено апеляційним переглядом щодо ОСОБА_2 було порушено кримінальне провадження за заявою його дружини ОСОБА_1 та під час вказаної справи інтереси обвинуваченого представляла адвокат Бойченко Л.П., яка зокрема за Дорученням надавала безоплатну вторинну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Наведене свідчить про обізнаність відповідача щодо необхідності звернення до центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Отже, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції, вирішуючи спір, дотримався вимог статей 263-265 ЦПК України забезпечив повний та всебічний розгляд справи, установивши факт нехтування відповідачами своїми батьківськими обов'язками щодо малолітніх та неповнолітніх шістьох дітей, врахувавши той факт, що батьки, самоусунулись від виконання покладених на них законом батьківських обов'язків, свідомо, нехтуючи потребами дітей, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо іх дітей.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому вказане рішення на підставі статті 375 ЦПК України необхідно залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року.
Головуючий:
Судді: