Провадження № 22-ц/803/4852/25 Справа № 176/2521/24 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
30 липня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гвоздєва М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, на додаткове рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року у складі судді Крамар О.М.у цивільній справі №176/2521/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась через суд з позовом, пред'явленим до ОСОБА_2 , визначивши третьою особою Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, на предмет зобов'язання відповідача не чинити їй перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити спосіб участі її, як матері в спілкуванні та вихованні дитини шляхом необмеженого спілкування дитини з матір'ю засобами телефонного, електронного та іншого способу зв'язку, у томі числі з використанням відеозв'язку та через месенджери, щотижня з 8.00 годин суботи до 20.00 годин неділі, без присутності батька з ночівлею за місцем проживання позивача, не менше 24 дні на рік для виїзду на відпочинок у період щорічної відпустки позивача, половину кількості днів із щорічних літніх та зимових канікул, додаткові побачення протягом однієї доби з початком у день побачення з 9.00 до 12.00 годи наступного дня, що слідує за днем початку побачення, загальнодержавні свята та дні народження: Новий рік, Різдво, день народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_2 , день народження матері - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Пасха відповідно до дня, на який припадає свято.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задоволено частково.
Встановлено спосіб участі матері, ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за згодою дитини сина ОСОБА_3 , наступним чином:
- надання необмеженого спілкування дитини з матір'ю засобами телефонного, електронного та іншими засобами зв'язку, у тому числі з використанням відеозв'язку та через месенджери;
- щосуботи з 12:00 години до 15:00 години за місцем проживання позивача ОСОБА_1 ..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вищезазначений спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дитини встановлено за згодою дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спілкування та побачення із матір'ю.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги в сумі 7000 грн (а.с. 173-179 Том І).
До закінчення судових дебатів у розгляді даної справи, представником позивача адвокатом Повалій О.В. зроблена заява про намір подати заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правової допомоги.
03 лютого 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Повалій О.В. подана заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про стягнення витрат за надання правової допомоги, в якій остання зазначає, що, подаючи позовну заяву, позивачем було зазначено орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 14000 грн, які поніс та які очікує понести позивач, а відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги. Тобто, відповідач міг заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями ч. 6 ст. 137 ЦПК України, в контексті визначених критеріїв щодо співмірності, доводити неспівмірність судових витрат, однак ним таке його право нереалізовано.
Відповідач в своєму відзиві (першій заяві по суті) не зазначав про бажання компенсації витрат на правничу допомогу і не зазначав про орієнтований розмір цих витрат, але не зважаючи на це, всупереч вимогам ЦПК України, подав заяву про стягнення цих витрат вже в судових дебатах, при цьому позивачу копію цих документів для ознайомлення взагалі не надав, але суд не звернув на це уваги та стягнув з позивача компенсацію витрат правничої допомоги.
Додатковим рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Повалій О.В. про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено (а.с. 205,206 Том І).
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Повалій О.В. подала апеляційну скаргу (а.с. 229-233 Том І), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить додаткове рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву та стягнути з відповідача на її користь повний розмір витрат з надання правової допомоги, посилаючись на безумовне доведення нею понесення витрат саме в розмірі 22 200 грн.
У березні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Сербіна Б.О. подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 з оскарження додаткового рішення у справі, в якому просить додаткове рішення змінити та стягнути з нього на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн, посилаючись на співмірність та реальність таких витрат, вважаючи 10 000 грн завищеним розміром, що не доведено позивачем (а.с. 7-9 Том ІІ).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду залишити без змін враховуючи наступне.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд першої інстанції виходив з критерію доведеності, розумності та співмірності розміру судових витрат ОСОБА_1 на правову допомогу, котрі застосовує Європейський Суд з прав людини, виходив з конкретних обставин справи та вважав можливим стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в попередньому розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, вказаному у позовній заяві, було зазначено, що позивач поніс та ще очікує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, але остаточний розмір буде наданий пізніше у порядку передбаченому ЦПК України. На день розгляду заяви позивача по результатам розгляду справи, кількістю наданої правничої допомоги адвокатом, дана сума збільшилась і наразі складає 22 200,00 грн, що підтверджується наступним.
12 лютого 2024 року позивач уклала Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 120224/3 (копія додається) з Адвокатським об'єднанням «Фаворит» та в подальшому укладались Додатки до Договору. Відповідно до умов Договору вказане адвокатське об'єднання зобов'язалось надавати позивачу правову допомогу, а позивач зобов'язався оплачувати її на умовах, визначених договором.
У Додатку № 3 до Договору сторони погодили договірну вартість правової допомоги з консультацій, підготовки до судової справи, складання та подання позовної заяви та інших документів, а також представництво інтересів Клієнта у будь-якому суді всіх інстанцій при розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі матері у вихованні дитини та часу для спілкування.
Клієнт та АО «ФАВОРИТ» відповідно до Додатку №3 від 10 вересня 2024 року до Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № №120224/3 від «12» лютого 2024 року погодили, що Клієнт здійснює оплату на користь Об'єднання за виконання ним передбачених у цьому додатку доручень в такому розмірі:
- надання консультацій правового характеру від 700,00 грн;
- складання позовної заяви, відзиву на позовну заяву від 3000 - 3500 грн в залежності від складності процесуального документа та витраченого часу на його складання;
-складання інших процесуальних документів в залежності від складності процесуального документа та витраченого часу на його складання від 1500,00 грн;
- складання та направлення адвокатського запиту 1500,00 грн;
- представництво інтересів в судових засіданнях у суді першої та апеляційної інстанції за кожне судове засіданні складає - 1500,00 грн в незалежності від тривалості судового засідання, за умови прийняття участі в судових засіданнях в межах м. Кривого Рогу (судові засідання в режимі відео конференції). У разі представництва інтересів Клієнта в суді за межами м. Кривого Рогу (а саме в м. Жовті Води) розмір оплати Адвоката за участь в такому судовому засіданні складає 2000,00 грн та 750,00 грн компенсація транспортних витрат).
- по закінченню вищезазначеної справи, тобто після ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог (гонорар успіху) Клієнт сплачує на користь Виконавця - 10 000, 00 грн, у разі часткового задоволення позовних вимог - 5000,00 грн, які сплачуються Клієнтом на користь Виконавця у строк не пізніше п'яти днів з дня ухвалення рішення суду в першій інстанції.
Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу № 1 від 19 вересня 2024 року, АО «ФАВОРИТ» були виконані наступні види послуг:
1) Консультація з питання звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі матері у вихованні дитини та часу для спілкування на суму 700,00 грн.
2) Підготовка та подання до суду позовної заяви про про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі матері у вихованні дитини та часу для спілкування на суму 3500,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу № 2 від 28 січня 2025 року, АО «ФАВОРИТ» були виконані наступні види послуг:
1) Підготовка та подання до суду клопотання про виклик свідків 11 листопада 2024 року по справі № 176/2521/24 на суму 1500,00 грн.
2) Представництво інтересів Клієнта в 6 (шість) судових засіданнях у суді першої інстанції під час розгляду цивільної справи № 176/2521/24, з них:
-в режимі відеоконференції - 4 (чотири) засідання 12 листопада 2024 року, 02 грудня 2024 року, 16 січня 2025 року, 27 січня 2025 року на суму 6000,00 грн з розрахунку 1500,00 грн за одне засідання.
- з присутністю в залі судових засідань - 2 (два) засідання 11 грудня 2024 року, 18 грудня 2024 року на суму 4000,00 грн з розрахунку 2000,00 грн за одне засідання.
- компенсація транспортних витрат для прийняття участі в судовому засіданні з робочого місця адвоката в м. Кривий Ріг, пр. Героїв-Підпільників, 1/2, до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області в м. Жовті Води, за 2 (дві) поїздки 11 грудня 2024 року, 18 грудня 2024 року в сумі 1500,00 грн з розрахунку 750,00 грн за одну поїздку.
3) гонорар успіху за частково задоволення позовних вимог по справі № 176/2521/24 на суму 5000,00 грн.
Всього згідно Акту №1 та Акту №2 надано послуг пов'язаних з наданням правничої допомоги на загальну суму 22 200 грн.
Отже, розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем за розгляд справи в суді першої інстанції і заявлених до стягнення на оплату послуг адвоката складає 22 200,00 грн, що підтверджується Договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № №120224/3 від «12» лютого 2024 року, Додатком №3 від 10 вересня 2024 року до даного Договору, Актом приймання-передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу № 1 від 19 вересня 2024 року, Актом приймання-передачі виконаних робіт за надану правничу допомогу № 2 від 28 січня 2025 року, квитанціями про сплату послуг, ордером адвоката.
Так, при ухваленні судом вказаного рішення не було вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення витрат, які понесла позивач ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі №9901/350/18 (провадження №11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
У постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.».
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції правомірно виходив з конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом Повалій О.В. послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, та дійшов обгрунтованого висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн є доведеним та таким, що буде відповідати критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги у суді.
Разом з тим, колегія суддів доводи скарги щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу стягнутих судом першої інстанції додатковим рішення на користь ОСОБА_1 з відповідача до уваги не бере, оскільки скаржником не наведено будь-яких переконливих обставин та не надано інших, ніж встановлені судом першої інстанції, доказів щодо розумності та реальності витрат на правову допомогу у більшому розмірі.
Доводи скаржника про те, що відповідачем не заявлялось про зменшення такого розміру витрат колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки це не впливає в даному випадку на визначення та оцінку судом розміру витрат, які понесла ОСОБА_1 , враховуючи також часткове задоволення її позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд, перевіривши відповідність стягнутої суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також враховуючи критерій розумності та співмірності, враховуючи визнання відповідачем такого розміру витрат ОСОБА_1 , хоча б і частково у сумі 7000 грн, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що додаткове рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна- залишити без задоволення.
Додаткове рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “30» липня 2025 року.
Повний текст постанови складено “11» серпня 2025 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна