Справа № 953/7932/25
н/п 1-кс/953/5465/25
"04" серпня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
Секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.04.2025 року, -
01.08.2025 до суду надійшла скарга арбітражного керуючого ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.04.2025 року.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 17.04.2025 року він звернувся до ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 382 КК України, однак до теперішнього часу його заява до ЄРДР не внесена , і на його запит йому була надана відповідь, яку він отримав 29.07.2025 року.
В судове засідання заявник не з*явився, повідомлений належним чином, ніяких заяв не подав, враховуючи строки розгляду скарг даної категорії слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу.
Представник ГУНП в Харківській області у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, ніяких заяв до суду не подав, що не перешкоджає розгляду скарги.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо у заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, наявні підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин, за якими приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Таким чином, обов'язковою умовою початку досудового розслідування є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів закону реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Згідно наданих до скарги відомостей вбачається, що ОСОБА_3 подано заяву від 17.04.2025 року про вчинення кримінального правопорушення до ГУНП в Харківській області.
Згідно наданого заявником листа ГУНП в Харківській області від 28.07.2025 року ГУНП повідомлено заявника про направлення його заяви до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області. Дана відповідь отримана заявником 29.07.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, а також положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга на бездіяльність уповноважених осіб Головного Управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.04.2025 задоволенню не підлягає, оскільки бездіяльності ГУНП в Харківській області в даному випадку не встановлено, заява направлена за належністю для прийняття рішення до відповідних органів.
У постанові від 01.12.2022 року у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Вказане свідчить, що заява від 17.04.2025 не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного аналізу та була направлена до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за належністю.
Всі інші доводи скарги не спростовують висновки слідчого судді, та зазначаю, що питання визначення кваліфікації дій за статтями КК України входить до повноважень слідчого чи дізнавача.
Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 17.04.2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1