Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/2271/25
08 серпня 2025 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Інспектором сектору ювенальної превенції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Литвинчук А.Р. складено адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП за те, що 8 червня 2025 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ухилилась від виконання обов'язків по догляду та вихованню своєї малолітньої доньки за ст. 150 Сімейного Кодексу України внаслідок чого 08.06.2025 о 16 год. 00 хв. неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в с. Норинськ по вул. Кайтанівська поблизу будинку №1, керувала велосипедом та в порушення п.п. 2.3.5 (д), 6.1, 6.7, 11.3, 11.7, 11, 14 ПДР України, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну, не переконалась, що маневр буде безпечним та не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху, рухалась по дорозі на велосипеді, не досягнувши 14-річного віку, виїхала на зустрічну смугу дорожнього руху, тим самим спричинила зіткнення (ДТП) з зустрічним транспортним засобом - мотоциклом «SPARK SP300т-1», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, але не досягла віку притягнення до адміністративної відповідальності, тому до адміністративної відповідальності притягується її мати. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнала, зазначивши, що дозволила доньці поїхати велосипедом до магазину.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу змісту ч. 1 ст. 184 КУпАП вбачається, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст. 184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Отже, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України, на яку наявне посилання в протоколі, 1) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов'язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Положення ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Однак, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день вчинення нею порушення правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, досягла лише 13 років.
Слід зазначити, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за статтею 184 КУпАП також може полягати у невиконанні батьківських обов'язків у випадку вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, або вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 і ч.4 ст.184 КУпАП.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений за частиною другою статті 184 КУпАП щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків, що не відноситься до складів адміністративних правопорушень, об'єктивна сторона яких містить посилання на вчинення неповнолітнім протиправних дій, встановлених законом, зокрема на частину четверту статті 184 КУпАП.
Відповідно, обвинувачення у тій формі, що викладено в протоколі, не може утворювати склад адміністративного правопорушення, в якому ОСОБА_1 обвинувачується.
Суть зазначеного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному у частині 2 статті 184 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Поряд з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042411 від 09.06.2025, міститься посилання на ч.1 ст.150 СК України, але не зазначено та не конкретизовано, від яких саме обов'язків ухилилась ОСОБА_1 щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання малолітньої дитини, як про це вказано у диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.
З урахуванням встановлених судом обставин протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП, в розумінні ст.251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення нею правопорушення, оскільки жодні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків 08.06.2025, до матеріалів справи не долучені.
Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейським, суд установив, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
Згідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, за встановлених обставин та визначення правового врегулювання суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 184, 280, 283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: А. Л. Гришковець