Справа 206/2509/25
Провадження 2/206/1657/25
12 серпня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді Плінської А.В.
при секретарі Білій О.А.
розглянувши в позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Занько Едуард Петрович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 . На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що після смерті матері відкрилась спадщина. Її брат - ОСОБА_2 , з ким на той час жила мати, повідомив її, що мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла саме йому. Однак з часом, а саме 6 травня 2025 року ОСОБА_2 все ж розповів, що мати заповіла частку в майні також і доньці. Позивачка одразу ж звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено в прийнятті заяви, так як пройшов шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому позивачка просить визначити їй додатковий строк, так як її було введено в оману щодо наявності заповіту на усе майно лише брату.
Ухвалою судді від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, однак подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Занько Едуард Петрович в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Представник Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, однак подали до суду клопотання в якому вказують, що жодних прав позивача ними не порушено, а тому відсутній спір про право.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка доводиться позивачу матір'ю, що підтверджується відповідними свідоцтвами. 31 липня 2003року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належні їй квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5). Постановою від 7 травня 2025 року приватний нотаріус Занько Е.П. відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини після її матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 через пропуск спадкоємцем передбаченого законом строку для прийняття спадщини.
Як слідує з відповіді приватного нотаріуса Занько Е.П. від 23 липня 2025 року з питання прийняття спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 більш ніхто не звертався.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач в передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Аналогічна норма міститься в п.24постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
25.01.2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок:
для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1ст. 1273 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту на її ім'я та заповіт був у її брата, з яким вона певний час перебувала у неприязних відносинах
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Як слідує з правової позиції, яка висловлена Великою палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцему разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.
Враховуючи наведене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними обставинами на вчинення цих дій та не мають стати причиною усунення ОСОБА_1 від права спадкування. При цьому, суд вважає за необхідне визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у два місяці, який суд вважає достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, тим самим частково задовольнивши позов.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 264-265, 273 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додатковий строк у два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: А.В. Плінська