12 серпня 2025 року
м. Київ
справа №400/7534/24
адміністративне провадження № К/990/33618/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в адміністративній справі № 400/7534/24 за позовом Приватного підприємства « ТІКА-Ф» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У серпні 2024 року Приватне підприємство « ТІКА-Ф» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 року № 0/10671/041108, яким за затримку реєстрації ПН/РК в ЄРПН до ПП «ТІКА-Ф» застосований штраф у сумі 206 825,25 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року.
Прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства « ТІКА-Ф» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.05.2024 року № 0/10671/041108 в частині застосування до Приватного підприємства « ТІКА-Ф» штрафу на суму 180,16 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2024 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2024 року становив 3028,00 грн.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень у загальній сумі 206 825,25 грн.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, сума яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в адміністративній справі № 400/7534/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов