11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №990/265/25
адміністративне провадження №П/990/265/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши заяву судді Юрченко Валентини Петрівни про самовідвід від участі у розгляді справи №990/265/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
13 червня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС), в якій заявлені вимоги про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії. Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» 13 червня 2025 року.
Ухвалою від 07 липня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження в цій справі і постановив її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією суддів у складі п'яти суддів.
Суддя Юрченко В. П. подала заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заява вмотивована тим, що предметом спору у цій справі є відмова в допуску позивача до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року №366/зп-24. Водночас її зять ( ОСОБА_2 ) бере участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному зазначеним рішенням ВККС. Суддя зауважує, що вказана обставина не впливає на її неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак, для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважала за доцільне заявити самовідвід.
Обговоривши доводи заяви, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У цій справі відсутні обов'язкові підстави, визначені у статтях 36 - 38 КАС України, відповідно до яких суддя Юрченко В. П. не може брати участь у її розгляді.
При цьому, колегія суддів вважає, що факт того, що зять Юрченко В. П. - ОСОБА_2 бере участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у її неупередженості та/або об'єктивності при розгляді адміністративної справи.
З огляду на наведене, а також враховуючи твердження судді Юрченко В. П. про те, що повідомлена нею обставина не впливає на її неупередженість під час розгляду цієї справи, колегія суддів не встановила будь-яких обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви судді Юрченко Валентини Петрівни про самовідвід від участі у розгляді справи №990/265/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва І.В. Дашутін В.В. Хохуляк В.П. Юрченко