12 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 380/24864/24
адміністративне провадження № К/990/32856/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 380/24864/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НКЕПІТАЛ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «НКЕПІТАЛ ГРУП» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11927285/44932389 від 17 жовтня 2024 року, №11927284/44932389 від 17 жовтня 2024 року та №11927286/44932389 від 17 жовтня 2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних від 31 травня 2024 року №29, від 31 липня 2024 року №37 та від 31 липня 2024 року №39.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «НКепітал Груп» податкові накладні від 31 травня 2024 року №29, від 31 липня 2024 року №37 та від 31 липня 2024 року №39 датою їх подання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
20 березня 2025 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Головне управління ДПС у Львівській області вдруге подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині сплати судового збору.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
24 травня 2025 року Головне управління ДПС у Львівській області втретє подало апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління ДПС у Львівській області; апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295, 296 КАС України.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27 червня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, заявник послався на те, що строк на апеляційне оскарження рішення пропущено з поважної причини, з обставин, що не залежали від волі скаржника. При цьому несплата судового збору під час подання первинної апеляційної скарги не може розцінюватися як підстава для відмови у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою, оскільки таке обмеження суперечить основним засадам судочинства та порушує право особи на перегляд рішення суду першої інстанції.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 липня 2025 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області; відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області; відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 380/24864/24.
Відмовляючи Головному управління ДПС у Львівській області у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Також суд зазначив, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів зазначила, що втретє апеляційну скаргу подано 24 червня 2025 року, тобто більш ніж через чотири місяці з дня ухвалення оскаржуваного рішення (14 лютого 2025 року) та понад два місяці з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення скаржником активних дій, спрямованих на сплату судового збору у зазначений період. Навпаки, скаржник, зловживаючи процесуальними правами, повторно не надав суду квитанцію про сплату судового збору.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 380/24864/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НКЕПІТАЛ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко