12 серпня 2025 року
Київ
справа №380/17887/24
адміністративне провадження №К/990/29893/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №380/17887/24 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
14.07.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 14.07.2025.
Верховний Суд ухвалою від 24.07.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 31.07.2025 через підсистему «Електронний суд» надіслало клопотання, у якому просить відстрочити сплату судового збору на 15 днів. Клопотання обґрунтоване неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір. На обґрунтування клопотання ГУ ДПС посилається на відсутність належного та своєчасного фінансування по КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору), на підтвердження чого надає відповідні документи. Водночас зазначає, що ним вживаються усі можливі заходи задля усунення недоліків. Також до клопотання додано уточнену касаційну скаргу.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Отже, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Надані скаржником виписки підтверджує відсутність бюджетних асигнувань саме на субрахунку 2800, водночас, підтверджує наявність коштів на інших субрахунках. До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Відповідно, підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Водночас відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів вважає за можливе продовжити ГУ ДПС строк для усунення недоліків касаційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Крім того, проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, суд вважає, що вона не усуває виявлених недоліків. ГУ ДПС в уточненій касаційній скарзі посилається на незгоду з висновком судів попередніх інстанцій про те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, надані в будь-який час документи мають бути враховані контролюючим органом. Однак, судові рішення не містять такого висновку.
Суд звертав увагу скаржника, що суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22, на яку скаржник посилається, обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження. Відповідно, з уточненої касаційної скарги так і неможливо з'ясувати, в чому саме полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду.
Також суд звертав увагу, що спір у цій справі стосувався правил обліку товарних запасів, що визначені Порядком № 496.
Однак, уточнена касаційна скарга так і не містить обґрунтування неправильного застосування судами попередніх інстанцій вимог цього Порядку у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Натомість, зазначене питання Верховний Суд не вирішував в постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22.
Так і не містить свого обґрунтування посилання скаржника на незастосовність викладеного в цій постанові Верховного Суду висновку про неможливість застосовування санкції, передбачених ст. 20 Закону № 265/95-ВР у період з 17.03.2022 по 01.08.2023 під час дії мораторію, впровадженого Законом №2120-ІХ. Верховний Суд звертав увагу скаржника, що висновок, який врахували суди з цієї ж постанови Верховного Суду, не стосується мораторію на застосування штрафних санкцій, а є безпосереднім тлумаченням статті 20 Закону №265/95-ВР.
Отже, протягом наданого часу ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору та уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтею 121 КАС України,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити скаржнику строк на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в паперовій формі скаржник має надати її копії відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.В. Хохуляк