11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №400/11526/24
адміністративне провадження №К/990/31104/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду 22.07.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12.11.2024 №2333314290703, яким ТОВ Агрофірма «Ільницьких» визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 455733,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 113933,25 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 частково задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 50000,00 грн, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» витрати на правничу допомогу у сумі 3028,00 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» задоволено частково. Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №400/11526/24 змінено в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Викладено резолютивну частину додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 в такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» (вул. Степова, 1, с. Токарівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55131, ідентифікаційний код 32093798) витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч)».
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» про ухвалення додаткового рішення у справі №400/11526/24 про стягнення з апелянта судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову у справі №400/11526/24. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» (вул. Степова, 1, с. Токарівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55131, ідентифікаційний код 32093798) витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі) грн.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано вдруге, первинну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 09.07.2025.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, зазначено, що первинна касаційна скарга була подана в межах строку передбаченого КАС України. Контролюючим органом наголошено, що зазначена категорія справ відноситься до справ великої суспільної значимості, а відтак підлягає повноцінному розгляду. Скаржником зауважено, що відповідач вимушений знову звернутися з касаційною скаргою в силу своїх обов'язків (після детального аналізу та опрацювання ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги).
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд зазначає, що Відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не обґрунтовано надмірне зволікання з повторним поданням касаційної скарги, наявність поважних підстав для поновлення процесуального строку.
Право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість скаржником не вказано та не обґрунтовано підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального прав судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду в частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.
Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
Скаржником заявлено наступні вимоги касаційної скарги:
« 1. Поновити строки на касаційне оскарження.
2. Розглянути справу за участі представника ГУ ДПС у Миколаївській області;
3. Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №400/11526/24;
4. Скасувати додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №400/11526/24;
5. Скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025;
6. Скасувати додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025;
7. Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.»
Верховний Суд зауважує, що за змістом касаційної скарги скаржник зазначає про свою незгоду та необхідність скасування додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 та додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24.
Разом з цим, контролюючим органом не враховано, що додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 щодо стягнення 3028,00 грн витрат на правничу допомогу за результатами розгляду справи в суді першої інстанції переглянуто в апеляційному порядку та змінено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, якою ухвалено стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Тобто, 20.05.2025 П'ятим апеляційним адміністративним судом ухвалено дві постанови - за результатами апеляційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №400/11526/24.
Однак податковим органом вказано про необхідність скасування лише однієї постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, вказано про незгоду з сумою витрат на правничу допомогу 3000,00 грн.
Разом з цим, питання стягнення з відповідача саме такої суми витрат на професійну правничу допомогу вирішено додатковою постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025.
Відтак, скаржником невірно зазначено судові рішення, що оскаржуються.
Отже, Головному управлінню ДПС у Миколаївській області слід правильно вказати судові рішення, що оскаржуються, коректно визначити вимоги касаційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги не надано.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов було подано у 2024 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом судового розгляду було оскарження податкового повідомлення-рішення на загальну суму 569666,25 грн.
Отже, скаржнику слід сплатити 12304,79 грн судового збору (569666,25 грн * 1,5% * 200% * 0,8) та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження, вимог касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Л.І. Бившева ,
Судді Верховного Суду