12 серпня 2025 року
Київ
справа № 380/8152/24
адміністративне провадження № К/990/29245/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 380/8152/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІМПОРТ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
09.07.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 09.07.2025.
Верховний Суд ухвалою від 16.07.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку; надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, однак, не порушено питання про його поновлення.
25.07.2025 на виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку, у якому скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження і відкрити касаційне провадження у справі. ГУ ДПС зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення. Звертає увагу, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з кожному конкретному випадку з врахуванням обставин справи. Просить врахувати, що повторна касаційна скарга подана у межах присічного строку, передбаченого частиною п'ятої статті 333 КАС України без суттєвих затримок та зайвих зволікань (в межах місяця), а тому він мав виправдані очікування, що касаційна скарга буде прийнята до розгляду. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, а також належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження втретє, ГУ ДПС так і не усунув недоліки, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.
Такий проявлений ГУ ДПС підхід до виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.07.2025 не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Також суд враховує, що у цій справі мають такі обставини:
1) вперше подану 29.04.2025 касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 06.05.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України;
2) вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 10.06.2025, яку Верховний Суд повернув ухвалою від 19.06.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Суд зазначив, що повторно подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом;
3) втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 09.07.2025, яку Верховний Суд залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору та для надання уточненої касаційної скарги.
Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Однак, подане 25.07.2025 клопотання від ГУ ДПС не усуває жодного недоліку, про які неодноразово зазначав Верховний Суд, що свідчить, фактично, про його ігнорування скаржником. Причин невиконання вимог ухвали суду від 16.07.2024 в частині необхідності надання уточненої касаційної скарги ГУ ДПС не повідомило, доказів сплати судового збору не надходило.
Необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, тричі подаючи касаційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть бути прийняти як поважні.
Приведена скаржником практика Верховного Суду не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на касаційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. У даному випадку скаржник не навів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення касаційної скарги у більш стислий строк.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі № 380/8152/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІМПОРТ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко