11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №160/27073/24
адміністративне провадження № К/990/29750/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі №160/27073/24 за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний Король» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій №319-рл від 24.09.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04610311202405829 та №04620311202405605, що видані ТОВ «Цегляний король», про анулювання ліцензій №333-рл від 02.10.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №04630311202405592 та №04620311202405606, що видані ТОВ «Цегляний король». Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 11.07.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі №160/27073/24.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків, уточнено підстави касаційного оскарження, надано платіжну інструкцію від 18.06.2025 №1665, відповідно до якої сплачено 9689,60 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зауважено, що статтею 81 Податкового кодексу України не передбачено зазначення даних стосовно представника, який відмовив у допуску до проведення перевірки. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності таких даних не може слугувати підставою для скасування рішень контролюючого органу через формалізм, допущений судом при надані оцінки обставинам справи та не врахування судом положень статті 81 ПК України. Оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду не містить належних посилання на практику Верховного Суду, що повністю доводить необґрунтованість, безпідставність та протиправність оскаржуваної постанови.
Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд касаційної інстанції зазначає, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Скаржником не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформовано у даній справі.
Податковим органом не взято до уваги, що апеляційним судом враховано правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №320/8742/22, зроблено висновок про не фіксування факту неможливості проведення перевірки у встановлений Податковим кодексом України спосіб. Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судом такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, отже скаржником не усунуто в повному обсязі недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням у повному обсязі вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі №160/27073/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
М.М. Гімон В.П. Юрченко