12 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 305/935/25 пров. № А/857/20154/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Волчанський А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2025 року (суддя -Марусяк М.О., м. Рахів, ухвалено о 11:38) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
Адвокат Бліщ Оксана Богданівна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 у березні 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №2350 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 25.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що посилання представника позивача на те, що позивач оновив свої військово-облікові дані та вказав, що він мешкає у АДРЕСА_1 , апелянт вважає, що це неможна прийняти, оскільки у роздрукованому військовообліковому документі з додатку «Резерв+» вказано, що дані оновлено 21.01.2025 року, а постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було прийнято 25.12.2024 року, тобто за місяць до того, як позивач оновив свої військовооблікові дані. 25.12.2024 року було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянин ОСОБА_1 про дату та час проведення розгляду був повідомлений, про що свідчить його власноручний підпис під протоколом № 2350 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.12.2025 року. Відтак, апелянт вважає, що позивач не надав доказів поважності причин неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 25.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 24.12.2024 року, приблизно о 11:30 години, громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де при звірці його військово-облікових даних, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, було встановлено, що останній не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно до повістки № 823003 від 26.11.2024 року, надісланої засобами поштового зв'язку, за якою йому належало з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.11.2024 року о 11:00 годині, номер поштового відправлення № 0610200336782, яка була йому надіслана 29.10.2024 року засобами поштового зв'язку та повертається відправнику оператором поштового зв'язку з 06.11.2024 року як - адресат відсутній за вказаною адресою, про що було складено відповідний протокол № 2350 від 24.12.2024 року.
Відтак, своєю неявкою ОСОБА_1 на думку апелянта порушив вимоги абз.1 ч. 1 та абз. 7 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (зі змінами та доповненнями), які визначають, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт поважності причин не отримання повістки та відсутність його за місцем реєстрації.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України №4220-IX від 15.01.2025.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Згідно абзацу 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, визначається, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Пунктом 36 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 передбачено, що за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або засобами зв'язку.
Пунктом 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року визначено, що належним підтвердженням оповіщенням резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Пунктом 41-2 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку мають однакову юридичну силу.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнного стану.
Як вже було зазначено, що на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «зі змінами» введено воєнний стан, дія якого ще триває.
Тому, на думку апеляційного суду, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Разом з тим, посилання представника громадянина Баранюка Ю.Ю., на те, що оскаржувана постанова не містить даних, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, неможна прийняти, оскільки ця норма права передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Стосовно твердження представника позивача про відсутність на протоколі № 2350 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час оформлення вищевказаного протоколу, були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України, а також його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП. Про дату та час розгляду протоколу він був повідомлений та йому було надано копію вищевказаного протоколу, про свідчить його власноручний підпис під екземпляром, який знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Той факт, що позивач, з невідомих причин, не підписав свій екземпляр протоколу, в жодному разі не скасовує його вини у скоєному правопорушенні.
Стосовно твердження представника позивача, що нібито повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що він проживає у АДРЕСА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи, а саме позовної заяви, позивач вказав свою адресу як АДРЕСА_2 .
Разом з тим, посилання представника позивача на те, що позивач оновив свої військово-облікові дані та вказав, що він мешкає у АДРЕСА_1 , на думку судової колегії неможна прийняти, оскільки у роздрукованому військовообліковому документі з додатку «Резерв+» вказано, що дані оновлено 21.01.2025 року, а постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було прийнято 25.12.2024 року, тобто за місяць до того, як Позивач оновив свої військовооблікові дані.
Поряд з цим, 25.12.2024 року було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянин ОСОБА_1 про дату та час проведення розгляду був повідомлений, про що свідчить його власноручний підпис під протоколом № 2350 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.12.2025 року.
Апеляційний суд звертає увагу, що позивач не надав доказів поважності причин неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 25.12.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ч. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому Постановою КМ України № 560 16.05.2024р. (зі змінами та доповненнями), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст.65 Конституції України та ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Станом на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
За змістом ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2025 року в справі №305/935/25 - скасувати, та в позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 12.08.25