з питань забезпечення адміністративного позову
11 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3830/25 пров. № А/857/23075/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, яким:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), оформлене протоколом № 7 від 13.02.2025 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього рішення;
- визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) від 25.02.2025 за № 70 «Про призов та відправку у військову частину військовозобов'язаних (резервістів), призваних під час загальної мобілізації» ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ від 28.03.2025 за № 260-ОС «Про особовий склад» ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині зарахування до списків особового складу особового складу ОСОБА_1 ;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 , звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) направляти військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зону бойових дій до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Обґрунтовуючи заяву покликається на те, що у зв'язку з наявною загрозою переведення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зоні бойових дій під час розгляду справи, а також зважаючи на те, що апеляційне провадження триває, існує реальна і безпосередня загроза порушення його конституційного права на відновлення порушених прав та права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а також подальшого ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі його ухвалення на його користь. Вважає, що лише заборона Військовій частині НОМЕР_1 вживати заходи щодо переведення/відправлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зону бойових дій до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі є належним та співмірним заходом забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову, в межах доводів та вимог цієї заяви, суд апеляційної інстанції вважає, що така задоволеною бути не може з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин:
очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень під час виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 28 січня 2021 у справі № ЗД/460/11/20.
Аналізуючи наведені норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року в частині задоволених позовних вимог, що стосуються ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема:
- визнання протиправним та скасування наказу від 28.03.2025 за № 260-ОС «Про особовий склад» ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині зарахування до списків особового складу особового складу ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, оскільки апелянтом оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимоги до Військової частині НОМЕР_1 , а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду саме в частині задоволення позову до Військової частині НОМЕР_1 .
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 3 ст. 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які не допускаються застосовувати.
Зокрема, п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Натомість, позивач у заяві про забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) направляти військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зону бойових дій до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Отже, проаналізувавши апеляційні вимоги та вимоги, які ставить позивач у заяві про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заходи, які заявник просить застосувати з метою забезпечення його позову (заборона Військовій частині НОМЕР_1 направляти військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зону бойових дій до набрання законної сили рішенням суду у цій справі), не є предметом при розгляді апеляційної скарги в цій адміністративній справі. Оскільки предметом спору є законність/протиправність наказу від 28.03.2025 за № 260-ОС «Про особовий склад» ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині зарахування до списків особового складу особового складу ОСОБА_1 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не направлення (переведення, відрядження тощо) військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини.
Враховуючи вищенаведене, в силу вимог імперативної норми, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, якою передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) направляти військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини та для виконання бойових завдань безпосередньо у зону бойових дій до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що в заяві не наведено доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача у випадку не забезпечення позову.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 308, 321, 325, 328 КАС України, суд -
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 380/3830/25 (пров. № А/857/23075/25) - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Заверуха О. Б.
Матковська З. М.