30 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/2937/24 пров. № А/857/17423/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Гаврилко С.Є. у місті Ужгород у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати заробітної плати за період з 15 березня 2021 по 19 березня 2024 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури починаючи з 01 січня 2021 в розмірі 1600 грн; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 15 березня 2021 по 19 березня 2024 включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 1 січня 2022 по 31 грудня 2022, виходячи із встановленого на 01 січня року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 1 січня 2023 по 31 серпня 2023, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн; виходячи із встановленого 01 січня 2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн; зобов'язання нарахувати та сплатити невиплачену частину заробітної плати за період з 15 березня 2021 по 12 квітня 2021 та з 20 квітня по 19 березня 2024 відповідно до вимог частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» ( № 1697-VІІ), згідно якої з 1 січня 2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 1 січня 2022 по 31 грудня 2022, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн; виходячи із встановленого 01 січня 2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням передбачених законом податків і обов'язкових платежів; зобов'язання нарахувати та сплатити невиплачену частину заробітної плати за період з 13 квітня 2021 по 19 квітня 2023 відповідно до вимог пункту 13 частини 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого посадовий оклад прокурора, який перебуває на адміністративній посаді, встановлюється для заступника керівника окружної прокуратури - 1.3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, який згідно п.11 частини 5 статті 81 вказаного закону становить 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з врахуванням вимог частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої з 1 січня 2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 1 січня 2022 по 31 грудня 2022, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023, виходячи із встановленого на 01 січня 2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 позов залишено без розгляду, на підставі п.7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Суд виходив з того, що знаючи про існування ухвали про залишення позовної заяви без руху (оскільки позивачем була оскаржена ухвала про залишення його позовної заяви без розгляду саме з підстав не виконання ухвали про залишення позову без руху) позивачем ні на адресу апеляційної інстанції, ні на адресу суду першої інстанції, який постановив таку ухвалу - не було надано жодної заяви на виконання ухвали про залишення позову без руху.
Також позивачем не було надано суду інших можливих засобів зв'язку (чи іншої адреси у випадку зміни попередньої чи наявності іншої), які б надали змогу суду повідомити, зокрема, ініціатора процесу про ті чи інші ухвалені рішення.
Відтак, позивачем як ініціатором процесу проявлено байдужість до такого процесу, а судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного вручення позивачу ухвали про залишення позову без руху.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом прийнято ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У своїй апеляційній скарзі зазначає, що проміжок часу, який минув з кінця листопада (повернення справи до суду першої інстанції) по середину лютого 2025 - це лише 2.5 місяці - з яких значну частину часу позивач хворів та лікувався (здебільшого стаціонарно) проходив медичні обстеження - а в короткі проміжки часу поміж цим позивачу слід було ще й виконувати обов'язки по роботі, організовувати життя в проміжках між лікуванням та подібне не є значним проміжком часу щоб стверджувати про байдужість позивача по справі.
Відстежувати рух справи через електронний кабінет позивач не міг по причині того, що зареєстрований в системі електронний кабінет був створений на службову електронну адресу прокуратури, з використанням службового номеру телефону та для виконання службового завдання.
У подальшому з 14 лютого позивач мобілізований до лав ЗСУ, де фізично - як в силу зайнятості так і за відсутності стабільного зв'язку можливості слідкувати за справою не мав, - по цій причині - щойно з'явилася технічна можливість - уклав 02 квітня 2025 договір з представником.
02.04.2025 позивач уклав договір з адвокатом (укладений дистанційно з використанням електронних підписів).
Просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
29 квітня 2024 ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження даної адміністративної справи було відмовлено.
Так, позовну заяву у відповідності до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 після відкриття провадження у справі - залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України. Для усунення виявлених після відкриття провадження недоліків адміністративного позову позивачу надано п'ять днів з дня отримання вказаної ухвали суду для їх усунення, а саме: позивачу необхідно було надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 дану позовну заяву було залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
18 листопада 2024 вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Після находження даної справи до Закарпатського окружного адміністративного суду, судом з метою виконання ухвали суду, було надіслано позивачу 19 листопада 2024 копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21 травня 2024 № 260/2937/24 для виконання. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610209619876, яке було надіслано на адресу позивача, що вказана в позовній заяві, таке повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 142-147).
10 грудня 2024, було надіслано позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21 травня 2024 № 260/2937/24 для виконання. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610215181203, яке було надіслано на адресу позивача, що вказана в позовній заяві, таке повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 152-156).
09 січня 2025, було надіслано позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21 травня 2024 № 260/2937/24 для виконання. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610222549666, яке було надіслано на адресу позивача, що вказана в позовній заяві, таке повернулася до суду з відміткою «неправильно зазначена адреса» (а.с. 159-163).
Тобто після ухвалення 31 жовтня 2024 Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови - Закарпатським окружним адміністративним судом знову, а саме ще тричі на адресу позивача, яка ним була зазначена в позовній заяві, направлялася ухвала щодо залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною другою статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу; обов'язковість судового рішення.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Щодо доводів скаржника про неотримання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 про залишення його апеляційної скарги без руху та, як наслідок її невиконання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до наявного у матеріалах справи супровідного листа від 19.11.2024 ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху направлено на адресу ОСОБА_1 , зазначену ним як в позовній заяві, та в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Однак поштовий конверт з копією зазначеної ухвали повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою у довідці пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
В подальшому, супровідним листом від 10.12.2024 ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху повторно направлено на адресу ОСОБА_1 .
Знову ж таки, поштовий конверт з копією зазначеної ухвали повернувся на адресу суду без вручення адресату з відміткою у довідці пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.152).
Супровідним листом від 09.01.2025 ухвалу суду від 21.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху знову ж таки направлено на адресу ОСОБА_1 .
Поштовий конверт з копією зазначеної ухвали повернувся на адресу суду без вручення адресату з відміткою у довідці пошти про причини повернення «неправильно зазначена адреса» (а.с.160).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.
Згідно з пунктами 81, 86, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
У разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв'язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 102 Правил надання послуг поштового зв'язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».
Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - «за закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами).
Крім того, колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, позивач мав цікавитися процесуальними діями судді щодо поданої позовної заяви. Строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позов, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Необхідно також звернути увагу на позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З приводу покликання апелянта на перебування на лікарняному, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з медичними висновками, позивач з 16.10.2024 до 21.10.2024, з 22.10.2024 до 25.10.24, з 30.10.2024 до 03.11.2024, з 13.11.2024 до 15.11.2024, з 18.11.2024 до 25.11.2024, з 24.12.2024 до 30.12.2024, з 17.01.2025 до 21.01.2025, з 22.01.2025 до 26.01.2025, з 30.01.2025 до 07.02.2025 перебував на листку непрацездатності.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що позивач міг отримати поштову кореспонденцію з суду в період з 25.11.2024 до 10.12.2024 (перше скерування копії ухвали), з 10.12.2024 по 24.12.2024 та з 30.12.2024 до 08.01.2025 ( повторне скерування), з 15.01.2025 до 17.01.2025 (скерування втретє).
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не доведено, що впродовж перебування на листках непрацездатності позивач знаходився на лікуванні стаціонарно.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач вказав лише поштову адресу, зазначивши у позовній заяві, що інші засоби відсутні. Безпідставним є покликання представника апелянта на зазначення електронної пошти та номеру телефону представника апелянта - адвоката Попової Г.М., оскільки Ордер на надання правничої допомоги стосувався лише Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с.114, том 1).
Також колегія суддів звертає увагу на те, що Тхору В.А. було відомо про існування ухвали про залишення позовної заяви без руху, що не заперечується позивачем. Разом з тим останній не вчинив жодних дій, спрямованих на її виконання.
З приводу покликання апелянта на перебування позивача у розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 , то таке не заслуговує на увагу, оскільки останнім не подавалась до суду заява про зміну місця перебування.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ як уже зазначалось вище, визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі.
Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що при зверненні до суду з позовом, позивач реалізує своє право, а не обов'язок та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.
За таких умов позивач не позбавлений можливості слідкувати за рухом даної справи та своєчасно подавати до суду відповідні клопотання, зокрема, щодо усунення недоліків поданої позовної заяви або ж продовження наданого строку.
Інші доводи та аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції були достатні та належні підстави для залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/2937/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді М. А. Пліш
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 11.08.2025