Справа № 640/8036/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
пр-к позивача Гудима В.С.
пр-к відповідача Мехреньгіна А.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправними дій
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, при скеруванні скарги ОСОБА_2 на поведінку адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, порушено пункту 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, що тягне за собою незаконність будь-яких дій та рішень зазначеної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Також вказував, що на його електронну адресу не було скеровано скарги ОСОБА_2 та не було скеровано повідомлення від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з пропозиціями надати відомості (заперечення) щодо поданої скарги, внаслідок чого він був позбавлений права надання заперечень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, судом не надано оцінку тому факту, що ОСОБА_2 не міг бути суб'єктом оскарження дій адвоката; відповідач-1 протиправно та безпідставно спрямував скаргу на розгляд КДК іншого регіону не за місцем провадження діяльності позивача; при розгляді скарги відповідачем-2 не було забезпечено участь позивача в розгляді та не було належним чином останнього повідомлено про розгляд скарги.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 серпня 2025 року.
Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому вони просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначають про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
У судове засідання Відповідач-2 не з'явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.09.2003 №58/245, виданого згідно рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 29.09.2003 №4.
Згідно даними Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
15.02.2022 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва за супровідним листом №02/143-3/27-22 надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вілковим С.В скаргу ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 листом від 15.02.2022 №17423 передано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування та розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією іншого регіону.
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 14.02.2022 та призначено розгляд дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 20.05.2022 о 15:00.
Вважаючи дії Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що скеровуючи скаргу ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Рівненської області, відповідач-1 діяв у межах наданих йому повноважень, визначених пп.2.3.17 та 2.3.18 Регламенту та на підставі рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 та №130, а відповідач-2, відповідно був уповноваженим розглядати зазначену скаргу. Крім того, суд зазначав, що рішення про відкриття відносно позивача дисциплінарного провадження жодним чином не встановлює факт здійснення дисциплінарного проступку, а тому не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки, тому вважав позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17 необґрунтованими.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 08.07.2012р. №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до ч.2 ст.2, ч.2 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність, адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України.
Відповідно до чч. 2,3 ст.33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно ч.1, ч.2 ст.34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно із ч.1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з'їзду адвокатів та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами. Відповідно до п. 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №78 від 04-05.07.2014 р. із наступними змінами, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону
Згідно із рішення Ради адвокатів України №6 від 26.02.2016 р. у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону, уповноваженої відповідно до чинного законодавства розглядати заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, Голова ВКДКА (якщо матеріали були скеровані відповідно КДКА до ВКДКА) має право направляти такі заяви (скарги) для розгляду до КДКА іншого регіону.
Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В свою чергу, рішенням Ради адвокатів України від 15.12.2021 №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень)) у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для подальшого їх скерування на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
Системний аналіз наведених вище нормативних актів вказує на таке: всі органи адвокатського самоврядування, в т.ч. і кваліфікаційно-дисциплінарні комісії регіонів складають єдину систему адвокатського самоврядування України, законом не обмежуються повноваження кваліфікаційнодисциплінарних комісій регіонів у питаннях дисциплінарної відповідальності лише щодо адвокатів відповідного регіону. Тому, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , яка встановлює, що дисциплінарне провадження стосовно адвокат здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, визначеного в Єдиному реєстрі адвокатів, є загальною нормою, а п. 66 Правил адвокатської етики та рішення Ради адвокатів України (зокрема, п.2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням РАУ №78 від 04.05.07.2014 р., рішенням РАУ №6 від 26.02.2016 р. ) є спеціальними нормами, які не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а лише доповнюють і конкретизують його, так як прийняті компетентними органами адвокатського самоврядування та у межах наданих їм повноважень.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 08.10.2020 у справі № 826/3443/18, у якій зазначено про те, що компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону №5076-VI пере направлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.
Оскільки, згідно із пунктами 2.3.17, 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04-05.07.2014, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму, скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що скеровуючи скаргу ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області, відповідач-1 діяв у межах наданих йому повноважень, визначених пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту та на підставі рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 та №130, а, у свою чергу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області була уповноважена розглядати зазначену скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин зазначений Регламент є чинним та скасованим не був. Отже, доводи апелянта щодо протиправності дій відповідача-1 по скеруванню скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області, зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.
Щодо доводів апелянта про не направлення йому копії скарги з усіма матеріалами та не повідомлення про розгляд скарги Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Рівненської області, колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується відправлення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 скарги разом із додатками на 98 аркушів та копії рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 та №130. Дане підтверджується списком згрупованих поштових відправлень за №11005.
Таким чином, відповідачем-1 було належним чином повідомлено позивача про скерування скарги до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та надано всі матеріали для ознайомлення.
З приводу посилань позивача у спірних правовідносинах на пункту 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, суд зазначає таке.
Згідно пункту 23 вказаного Положення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об'єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.
Матеріалами справи не підтверджено, а судом першої інстанції не встановлено, що позивач входить до складу органів адвокатського самоврядування.
Крім того, суд звертає увагу, що Рішенням Ради адвокатів України №127 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 щодо обрання представника адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України» від 15.12.2021 в силу частини шостої статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнано адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №58/245 від 29.09.2003, видане Кіровоградською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 29.09.2003 №4) таким, який не набув повноважень представника адвокатів міста Києва у складі Ради адвокатів України.
Оскільки позивач не входить до складу органів адвокатського самоврядування, посилання на пункт 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, є безпідставним.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст. 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до ст. 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Частиною першою ст. 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, виходячи з повноважень дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених зазначеними вище положеннями законодавства, вона має право, зокрема, на вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Тобто, приймаючи таке рішення, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що листом № 166 від 23.02.2022 року адвоката ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд скарги відносно нього ДП КДКА Рівненської області, з пропозицією надати свої пояснення по суті скарги, розгляд скарги призначено на 23.03.2022.
23.03.2022 член дисциплінарної палати, який проводив перевірку - Сулковський Б.П. зазначив, що письмові пояснення від адвоката ОСОБА_1 не надійшли, тому протокольним рішення ДП розгляд справи було відкладено на 22.04.2022 з повторним повідомленням адвоката про засідання ДП. Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.07.2025.
При цьому, колегія суддів враховує, що всі установи працювали, у тому числі і Укрпошта, а доказів наявності реальних перешкод в отриманні кореспонденції - позивач суду не надав.
Таким чином, розгляд скарги до прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи двічі відкладався з метою забезпечення адвокату права надати пояснення по суті скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно із ч.1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Тобто, на стадії вирішення питання про порушення дисциплінарної справи чи відмову у порушення дисциплінарної справи за скаргою не встановлено обов'язку ДП КДК викликати адвоката на її засідання.
Разом з тим, саме на стадії розгляду дисциплінарної справи, згідно із ст. 40 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата заслуховує пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_2 не міг бути суб'єктом оскарження дій адвоката, оскільки не є його підзахисним чи довірителем, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, при його ухваленні судом першої інстанції дотримано норми процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанцій та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спору.
Відповідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 11.08.2025р.)