Справа № 620/409/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
11 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахування уточнення позовних вимог від 23.01.2025) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, апелянт) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.07.2024 №254150025816 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування до його пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП. признач, за ріш.суду в тверд.розм. - з 21.06.2023 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ» та з дотриманням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» з 21.06.2023, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання рішення суду відповідач відновив виплату пенсії, однак така виплата поновлена у розмірі 2235,25 грн, тобто в розмірі, що був на момент такого припинення. Окрім того, з огляду на відповідь відповідача, останній здійснив відновлення пенсійної виплати вказавши при цьому ознаку, що таке поновлення здійснено на виконання рішення суду та, що розмір пенсії в твердій сумі, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України не має на меті проводити подальші перерахунки пенсії у зв'язку зі зміною пенсійного законодавства.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо поновлення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням особливостей «Не підлягають МП. признач, за ріш.суду в тверд.розм. - з 21.06.2023 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням: стажу та грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, встановленого законодавством мінімального розміру пенсії по інвалідності, підвищень та індексації відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, зокрема ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій», а також здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 21.06.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт зазначає про те, що жодних дій щодо обчислення пенсії позивача Головним управлінням не здійснювалося, що підтверджується, зокрема, листом Головного управління від 27.12.2024 № 18253-17391/Г-02/8-2500/24, який досліджував суд. Вказаний лист не містить будь-яких даних, які б дали суду підстави дійти висновку, що Головне управління відмовило позивачу у проведенні перерахунку його пенсії.
Відповідач вважає, що позовні вимоги, заявлені до Головного управління, задоволені судом безпідставно, оскільки відповідальним за прийняття відповідного рішення є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Приймаючи рішення, суд не дослідив, які саме умови призначення пенсії у позивача та на підставі яких документів було розраховано останньому пенсію. Розрахунок пенсії позивачу має здійснюватися відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі довідок про зарплату, а не з грошового забезпечення, як помилково вважає суд; матеріали пенсійної справи позивача не містять ані даних про заробіток, ані грошового забезпечення.
У резолютивній частині судового рішення, що оскаржується, суд зобов'язав Головне управління здійснити "осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 21.06.2023", однак ані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ані норми Закону № 2262 не містять такого законодавчого визначення як пенсійна реформа. У мотивувальній частині рішення суд не конкретизував, що саме мається на увазі, тобто які конкретно дії необхідно вчинити Головному управлінню та на підставі яких нормативно-правових актів, щоб зрештою рішення суду вважалося виконаним.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів враховує наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі №620/13487/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити (поновити) здійснення пенсійних виплат ОСОБА_1 пенсії з 21.06.2023.
На виконання рішення суду відповідач відновив позивачу виплату пенсії у розмірі 2235,25 грн.
На заяву позивача відповідач листом від 10.12.2024 повідомив, що на виконання рішення суду пенсія ОСОБА_1 поновлена з 21.06.2023 у розмірі 2235,25 грн, який був на час припинення її виплати.
Із наданого протоколу про призначення пенсії вбачається, що позивачу призначена пенсія по інвалідності на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; в графі «особливості» вказано: був пенсіонером з 17.11.2011 по 30.11.2014, ВПО зареєстрована з 01.10.2018 по довічно; не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розмірі з 21.06.2023 по довічно; посвідчення інваліда війни з 07.11.2014 по довічно; призначення за рішенням суду з 21.06.2023 по довічно.
Вважаючи, що відповідач не вірно здійснює нарахування та виплату пенсії, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач отримав право на поновлення виплати пенсії по інвалідності і відповідач зобов'язаний це право реалізовувати шляхом проведення подальших перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З наведеного вбачається, що позивач, як одержувач пенсії по інвалідності на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на її перерахунок у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин перераховуються за нормами цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 30 та частини восьмої статті 36 цього Закону, за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, які відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсій у разі втрати годувальника із зазначених причин враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного з урахуванням положень частини другої статті 42 та пункту 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону.
Отже, позивач має право на індексацію пенсії щороку з 1 березня шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VІІ), відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Частиною 3 ст. 7 Закону №1706 гарантовано право громадян пенсійного віку, які зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 5 листопада 2014 р. №637 передбачено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з довідкою від 01.10.2018 №0000626000 «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач фактично проживає у АДРЕСА_1 .
Як вбачається з фактичних обставин справи, позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
З урахуванням означеного, доводи апелянта щодо помилкового визначення відповідача у спірних правовідносинах не є спроможними.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з п.1.1. Порядку №3-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 1-5 Порядку 3-1 визначено, що розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234.
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до положень статті 22 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України №656 від 27.08.2010 р.
Згідно приписів статті 22 Закону № 2262-XII мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються:
особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 5025 гривень, II групи - 4610 гривень, III групи - 4396 гривень;
іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 4605 гривень, II групи - 4396 гривень, III групи - 4186 гривень;
особам з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, сержантського і старшинського складу строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського і старшинського складу, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб молодшого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб молодшого начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України - 120 відсотків, з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб середнього і вищого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.
Розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, розмір пенсійної виплати позивача становить 2235,25 грн, що є нижчим від мінімального розміру пенсій по інвалідності ІІІ групи (4396 гривень) згідно приписів статті 22 Закону № 2262-XII.
Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №656 від 27.08.2010 р. установлено, що:
у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 15347 гривень, II групи - 12396 гривень, III групи - 8500 гривень, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 4958 гривень, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів;
щомісячна державна адресна допомога до пенсії, передбачена абзацом другим цього пункту, особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.
Як вбачається з фактичних обставин справи, щомісячна державна адресна допомога до пенсії позивача відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №656 від 27.08.2010 р., відповідачем не нараховується та не виплачується.
З огляду на розмір пенсійної виплати позивача - 2235,25 грн, останній набув право на виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (8500-2235,25=6264,75 грн).
За змістом апеляційної скарги відповідні обставини відповідачем не спростовуються.
В контексті тверджень апелянта про те, що Головне управління не відмовляло позивачу у проведенні перерахунку його пенсії, судова колегія враховує, що позивачем оскаржено рішення про перерахунок пенсії від 27.07.2024 №254150025816 в частині застосування до його пенсійних виплат особливостей.
Крім того, судом враховано, що у відповідь на адвокатські запити представника позивача від 04.12.2024 та від 20.12.2024 щодо перерахунку розміру пенсії відповідачем надано відповідь про те, що рішення суду у справі №620/13487/23 виконано добровільно в межах покладених зобов'язань.
Зі змісту наведених відповідей не вбачається зазначення інформації щодо помилковості звернення позивача саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з питань перерахунку пенсії.
З огляду на означене, висновки відповідача про відсутність порушеного права ОСОБА_1 є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанцій.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан