Справа № 320/16706/23
11 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Ключковича В. Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕТ ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження заявлене разом із апеляційною скаргою, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог ст. 295 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату содового збору та не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення або доказів, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.
Вказана ухвала суду отримана апелянтом в Електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві 01.07.25 14:02.
До Шостого апеляційного адміністративного суду 10.07.25 від апелянта надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків у зв'язку з необхідністю у додатковому часі на сплату судового збору, однак не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення або доказів, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.
В той же час, продовження процесуального строку регламентується частиною 2 статті 121 КАС України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Натомість, максимальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлений ч. 2 ст. 169 КАС України, тобто законом, з огляду на що суд апеляційної інстанції в розумінні КАС України не має повноважень щодо його продовження. Відтак заява апелянта не підлягає задоволенню.
Із електронної бази ДСС вбачається, що вперше з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції Головне управління ДПС у м. Києві звернулось 29.04.2025 року, однак, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2024 апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги про які вказано в ухвалі суду про залишення такої без руху.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що у даному випадку, порушення апелянтом строків звернення до суду апеляційної інстанції із скаргою обумовлено неналежним поданням попередньої апеляційної скарги та ігноруванням ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду якими такі скарги було залишено без руху.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.
Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.
23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Слід зауважити, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 11.08.25, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.25, вказані недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 299 КАС України, суд, -
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя І. О. Грибан