Справа № 640/29342/21 Суддя (судді) першої інстанції: Буряк І.В.
11 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Кузьменка В.В.,
Штульман І.В.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати пункт 54 обов'язкових вимог за результатами ревізії Державної аудиторської служби України, надісланих листом від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 «Забезпечити відшкодування відповідальними особами на користь AT «Укрзалізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через незабезпечення своєчасного пред'явлення вимоги на отримання гарантійних сум до AT «Банк Інвестицій та заощаджень» на загальну суму 102 849,12 гривні».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без розгляду.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв'язку з кібератакою на електронні сервіси AT «Укрзалізниця» остання була позбавлена можливості ознайомитись з ухвалою від 20.05.2025 про надання документів, втім такі документи безпосередньо подані до суду апеляційної інстанції.
На думку апелянта, судом першої інстанції при вирішенні даної справи не було враховано положення частини шостої статті 77 КАС України у відповідності до яких якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що позивач мав змогу ознайомитись з ухвалою про витребування доказів, втім у визначений судом строк вкаазну ухвалу не виконала, що свідчить про правомірність оскаржуваної ухвали.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 витребувано від Акціонерного товариства «Укрзалізниця» інформацію (документи) про стан усунення порушення за пунктом 54 листа-вимоги Держаудитслужби від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 за результатами планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, а саме: щодо виконання ТОВ «Магістральні системи» рішення Господарського суду міста Києва (справа № 910/9530/20) про стягнення з ТОВ «Магістральні системи» на користь АТ «Укрзалізниця» штрафу на суму 90 094,08 грн за невиконання умов договору від 05.12.2019 № Л/НХ-19648/НЮ. Зобов'язано належним чином оформлені документи не пізніше 7 днів з дня отримання даної ухвали направити суду.
Надалі, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на неподання позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина четверта ст. 77 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною дев'ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Отже, правовою підставою для залишення судом позову без розгляду у такому випадку є ненадання позивачем доказів, які витребував суд, ці докази є необхідними для вирішення спору, докази не надані у встановлений судом строк.
Як свідчать матеріали справи, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування пункту 54 обов'язкових вимог за результатами ревізії Державної аудиторської служби України, надісланих листом від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 «Забезпечити відшкодування відповідальними особами на користь AT «Укрзалізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних через незабезпечення своєчасного пред'явлення вимоги на отримання гарантійних сум до AT «Банк Інвестицій та заощаджень» на загальну суму 102 849,12 гривні».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 витребувано від Акціонерного товариства «Укрзалізниця» інформацію (документи) про стан усунення порушення за пунктом 54 листа-вимоги Держаудитслужби від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 за результатами планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, а саме: щодо виконання ТОВ «Магістральні системи» рішення Господарського суду міста Києва (справа № 910/9530/20) про стягнення з ТОВ «Магістральні системи» на користь АТ «Укрзалізниця» штрафу на суму 90 094,08 грн за невиконання умов договору від 05.12.2019 № Л/НХ-19648/НЮ. Зобов'язано належним чином оформлені документи не пізніше 7 днів з дня отримання даної ухвали направити суду.
Як вказує суд першої інстанції, згідно довідки про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС до електронного кабінету позивача, вказана ухвала суду від 20.05.2025, доставлена 20.05.2025 о 21:29 год.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення та отримання такої ухвали позивачем, що у свою чергу не дає суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення судового рішення у встановлений процесуальний спосіб, який би слугував початком перебігу строку для надання витребовуваних документів.
Вирішуючи питання наявності, передбачених пунктом 9 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду, колегія суддів враховує таке.
Застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 9 частини першої статті 240 КАС України, можливе лише за умови беззаперечного встановлення та з'ясування судом дня вручення ухвали про витребування доказів, яке є визначальним для обчислення строку встановленого судом для виконання вимог ухвали.
У свою чергу, позивач обгрунтовує свою позицію тим, що у зв'язку з масштабною кібератакою на електронні сервіси АТ «Укрзалізниця» припинила працювати електронна система документообігу «Мегаполіс», та була повністю відключена мережа «Інтернет», тому з ухвалою від 20.05.2025 позивач не мав змоги ознайомитись вчасно для її подальшого виконання.
Поряд з наведеним, ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтувань необхідності витребування зазначених доказів судом з власної ініціативи та неможливості розгляду справи без їх наявності.
За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
При цьому, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, доказами є лише ті відомості (дані), які мають значення для встановлення фактичних обставин справи.
За правилами частини шостої статті 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Однак, не зважаючи на вказані норми, судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не було обгрунтовано неможливість розгляду даної справи на підставі наявних доказів.
Слід зауважити, що дана справа носить важливий характер для позивача, оскільки розглядається у судовому порядку ще з 2021 року, тому формальний підхід суду першої інстанції під час вирішення даної справи свідчить про недотримання основних засад адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції передчасно постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
У той же час, слід звернути увагу, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковим, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з направленням справи до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - скасувати, а справу № 640/29342/21 направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді В.В. Кузьменко
І.В. Штульман