Справа № 580/10741/24 Суддя першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
08 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрградсервіс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
29 жовтня 2024 року Приватне підприємство «Укрградсервіс» (далі - позивач, ПП «Укрградсервіс») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач; ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 17 червня 2024 року №8565/23-00-07-03-01, винесене на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Укрградсервіс від 23 травня 2024 року №6084/23-00-07-04-01/40137939, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 580755 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 145189 грн. 00 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року адміністративний позов ПП «Укрградсервіс» задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, 28 лютого 2025 року ГУ ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Укрградсервіс».
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» показників за період, що перевіряється, встановлено, що до складу податкового кредиту ПП «Укрградсервіс» включено податок на додану вартість, з документально оформлених послуг з монтажних робіт по взаємовідносинах з: ТОВ «БК Профі Будальянс» за липень 2019 року на суму 211008 грн., за серпень 2019 року на суму 138613 грн; ТОВ Універсал-Кроп» за травень 2019 року на суму 37000 грн., за червень 2019 року на суму 116667 грн; ТОВ «Клімбуд» за грудень 2021 року на суму 77467 грн. Також контролюючий орган відмітив завищення ПП «Укрградсервіс» задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» всього на загальну суму ПДВ 580755 грн., в т.ч. за травень 2019 року на суму 37000 грн., за червень 2019 року на суму 116667 грн, за липень 2019 року на суму 211008 грн., за серпень 2019 року на суму 138613 грн., за грудень 2021 року на суму 77467 грн. Відповідач наголосив, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, виробниче обладнання, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та інших основних фондів у тому числі орендованих. Підсумовуючи податковий орган зазначив, що первинні документи щодо здійснених господарських операцій ПП «Укрградсервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «БК Профі Будальянс» за липень, серпень 2019 року, ТОВ «Універсал-Кроп» за травень, червень 2019 року, ТОВ «Клімбуд» за грудень 2021 року» є такими, що не містять достовірної інформації та не несуть в собі доказової бази.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Укрградсервіс» зареєстровано юридичною особою 25 листопада 2015 року (код ЄДРПОУ 40137939).
Службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БК Профі Будальянс» (код за ЄДРПОУ 41584133) за липень, серпень 2019 року, ТОВ «Універсал-Кроп» (код за ЄДРПОУ 41180765) за травень, червень 2019 року, ТОВ «Клімбуд» (код за ЄДРПОУ 37479288) за грудень 2021 року.
Результати перевірки оформлені актом від 23.05.2024 №6084/23-00-07-04-01/40137939 (далі акт перевірки).
Згідно з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1, статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198 Податкового Кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, пункту 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 580755 грн., в тому числі за травень 2019 року на суму 37000 грн., за червень 2019 року на суму 116667 грн., за липень 2019 року на суму 211008 грн., за серпень 2019 року на суму 138613 грн., за грудень 2021 року на суму 77467 грн.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2024 року №8565/23-00-07-03-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податок на додану вартість на суму 580755,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 145189,00 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2024 року №8565/23-00-07-03-01 протиправним, ПП «Укрградсервіс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції встановив таке.
15 липня 2019 року між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «БК Профі Будальянс» (Виконавець) укладено договір №15/07-19, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе обов'язки з виконання монтажних робіт та на об'єкті Замовника за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська 21/13. 3амовник зобов'язується сплатити Виконавцю за виконані роботи в терміни та в обсязі, що передбачені даним Договором. Загальна вартість робіт за Договором і становить 1744273,47 грн., в т ч. ПДВ - 290712,25 грн.
01 серпня 2019 між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «БК Профі Будальянс» (Виконавець) укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої загальна вартість робіт за Договором і становить 1741322,40 грн., в т ч. ПДВ 290220,40 грн.
15 серпня 2019 року між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «БК Профі Будальянс» (Виконавець) укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої сторони домовились про необхідність здійснення додаткових робіт на суму 356400,00 грн., в т ч. ПДВ 59400,00 грн.
На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором ПП Укрградсервіс та ТОВ «БК Профі Будальянс» складено та підписано:
Локальний кошторис на будівництво Монтажні роботи на об'єкті Замовника по вул. Чигиринська 21/13 в Черкаси, що здійснюється в 2019 році на загальну суму вартості робіт, матеріалів та устаткування 1744273,47 грн в т.ч. ПДВ 290720,05 грн;
Договірна ціна на будівництво Монтажні роботи на об'єкті Замовника по вул. Чигиринська 21/13 в Черкаси, що здійснюється в 2019 році» на загальну суму 1744,32028 тис. грн, в т.ч. ПДВ 290,72005 тис. грн;
Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за серпень 2019 року на суму 356,4000 тис. грн;
Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за липень 2019 року на суму 1266,0468 тис. грн.
Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за липень-серпень 2019 року.
Суд встановив, що вказані довідки та акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.
Оплата віконних будівельних робіт підтверджена платіжними дорученнями від 24 липня 2019 року №1458 на суму 450000,00 грн; від 22 липня 2019 року №1442 на суму 500000,00 грн; від 06 серпня 2019 року №1472 на суму 316046,80 грн; від 13 серпня 2019 року №1500 на суму 475275,60 грн; від 17 вересня 2019 року №583 на суму 356400,00 грн.
05 листопада 2019 року між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «Клімбуд» (Підрядник) укладено договір підряду №40/11-21 відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати в повному обсязі на свій ризик комплекс робіт згідно розробленої проектної документації, або її частини, що погоджена з замовником об'єкті: «Капітальний ремонт будівлі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 Черкаської міської ради Черкаської області по вул. Віталія Вергая, 14 в м.Черкаси. (код ДК 021:2015 - 45310000-3 Електромонтажні роботи)».
Також, між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «Клімбуд» (Підрядник) укладено договір підряду від 12 листопада 2019 року №34/04/21 відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання виконати в повному обсязі на свій ризик комплекс робіт згідно розробленої проектної документації, або її частини, що погоджена із замовником об'єкта.
На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором ПП Укрградсервіс та ТОВ «Клімбуд» складено та підписано:
Кошторис вартості монтажних робіт на загальну суму вартості робіт, матеріалів та устаткування 205600,00 грн в т.ч. ПДВ 34266,67 грн по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 ЧМР Черкаської області по вул. Віталія Вергая,14 в м. Черкаси;
Договірна ціна на будівництво Електромонтажні роботи на об'єкті Замовника Гуртожиток №3 за адресою: вул. Хрещатик,64 в м. Черкаси, що здійснюється в 2021 році на загальну суму 244,1000 тис. грн, в т.ч. ПДВ 40,68330 тис. грн.;
Акти приймання будівельних робіт (форма КБ-2в):
- від 22 грудня 2001 року №1 «Капітальний ремонт будівлі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 ЧМР Черкаської області по вул. Віталія Вергая, 14 в м. Черкаси (договір від 05 листопада 2021 року №40/11-21) на суму 95600,00 грн., у т.ч. ПДВ 15933,33 грн.;
- від 22 грудня 2021 року №2 «Капітальний ремонт будівлі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 ЧМР Черкаської області по вул. Віталія Вергая, 14 в м. Черкаси (договір від 05 листопада 2021 року №40/11-21) на суму 110000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18333,30 грн.;
- від 01 грудня 2021 року №1 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №3 за адресою: вул. Хрещатик, 64 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 120500,00 грн., у т.ч. ПДВ 20083,33 грн.;
- від 06 грудня 2021 року №2 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №3 за адресою: вул. Хрещатик, 64 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 123600,00 грн., у т.ч. ПДВ 20600,00 грн.;
- від 03 грудня 2021 року №2 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №4 за адресою: вул. Хрещатик, 62 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 110200,00 грн., у т.ч. ПДВ 18366,67 грн.;
- від 03 грудня 2021 року №1 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №4 за адресою: вул. Хрещатик, 62 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 137300,00 грн., у т.ч. ПДВ 22883,33 грн.;
- від 09 грудня 2021 року №3 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №4 за адресою: вул. Хрещатик, 62 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 116000,00 грн., у т.ч. ПДВ 19333,33 грн.;
- від 10 грудня 2021 року №4 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №4 за адресою: вул. Хрещатик, 62 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 129000,00 грн., у т.ч. ПДВ 21500,00 грн.;
- від 15 грудня 2021 року №5 «Електромонтажні роботи на об'єкті Гуртожиток №4 за адресою: вул. Хрещатик, 62 в м. Черкаси» (договір від 12 листопада 2021 року №34/04/21) на суму 135400,00 грн., у т.ч. ПДВ 22566,66 грн.
Оплата віконних будівельних робіт підтверджена платіжними дорученнями від 12 січня 2022 року №3003 на суму 110000,00 грн., від 12 січня 2022 року №3004 на суму 95600,00 грн., від 23 грудня 2021 року №2966 на суму 135400,00 грн., від 23 грудня 2021 року №2955 на суму 129000,00 грн., від 23 грудня 2021 року №2963 на суму 116000,00 грн.
29 травня 2019 року між ПП Укрградсервіс (Замовник) та ТОВ «Універсал-Кроп» (Виконавець) укладено договір №29-05-19, відповідно до якого Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе обов'язки з виконання монтажних робіт на об'єктах Замовника. Загальна вартість робіт за Договором становить 922000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 153666,67 грн.
На виконання умов вказаного договору між ПП Укрградсервіс та ТОВ «Універсал-Кроп» оформлено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в:
- за травень 2019 року від 29 травня 2019 №1 від 31 травня 2019 року «Монтажні роботи на об'єкті по вул. Чигиринська, 21/13, м. Черкаси» на суму 222000,00 грн., у т.ч. ПДВ 37000,00 грн.;
- за червень 2019 року від 29 травня 2019 року б/н від 30 червня 2019 року «Монтажні роботи на об'єкті по вул. Чигиринська, 21/13, м. Черкаси» на суму 700000,00 грн., у т.ч. ПДВ 116666,67 грн.
Оплата віконних будівельних робіт підтверджена платіжними дорученнями від 11 червня 2019 року №1332 на суму 222000,00 грн., від 12 червня 2019 року №1336 на суму 200000,00 грн., від 19 червня 2019 року №1354 на суму 500000,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Укрградсервіс», Черкаський окружний адміністративний суд 30 січня 2025 року дійшов висновку, що правовідносини між ПП «Укрградсервіс» та контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Крім того, відповідно до пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст. 201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Наведені правові норми свідчать, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року (далі - Закон №996-XIV) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.
Приписи частини першої статті 9 Закону №996-XIV визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Крім того, згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі №820/4033/16 прийшов до висновку, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 13 липня 2022 року у справі №640/18540/18 наголошено, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов'язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.
Таким чином, як зазначено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі №160/798/23, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Отже, Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що, встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку (цей принцип закріплено статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») відповідає сутності податкового обліку, який, згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
У справах, в яких предмет спору стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у ряді постанов, зокрема, від 24 січня 2018 року (справа №2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа №280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа №826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа №640/4687/19).
Дослідивши надані ПП «Укрградсервіс» контролюючому органу та суду документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належним чином та в достатньому обсязі підтвердив формування витрат за договорами №15/07-19, №40/11-21, №29-05-19 та довів зміну власного майнового стану, пов'язану з правочинами.
Твердження апелянта про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничого обладнання, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та інших основних фондів є безпідставним, оскільки відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладеним ним договорам. Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Посилання контролюючого органу на наявність прийнятих стосовно ТОВ «Клімбуд» та ТОВ «БК Профі Будальянс» (контрагентів позивача) рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані рішення (від 22 вересня 2022 року №261859, від 24 січня 2023 року №12201, від 18 липня 2023 року №146734 (ТОВ «БК Профі Будальянс») та від 15 лютого 2022 року №25090, від 01 травня 2023 року №58387, від 24 травня 2023 року №67939 (ТОВ «Клімбуд»)) були відсутні на момент існування спірних правовідносин (липень-серпень 2019 року, грудень 2021 року) та були ухвалені після вчинення відповідних господарських операцій, тому не могли бути відомі позивачу на момент здійснення таких операцій.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02 липня 2025 року у справі №380/17067/23.
Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з висновками Верховного Суду, викладені у постанові від 02 червня 2025 року у справі №320/18254/24.
Суд апеляційної інстанції також відмічає, що за наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентами були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, що додатково свідчить про правомірність включення ПП «Укрградсервіс» суми коштів за правовідносинами з ТОВ «БК Профі Будальянс», ТОВ «Універсал-Кроп», ТОВ «Клімбуд» до податкового кредиту.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає обґрунтованими та правильними висновки суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі позивача доводи висновки не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення виготовлено 08 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев