Справа № 580/4540/25
08 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.08.2020 по 19.05.2023 без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2020 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 - 2102 гривні 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 - 2270 гривень 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 - 2481 гривня 00 копійок, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 - 2684 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 30.07.2024 по 15.08.2024, з 17.08.2024 по 31.08.2024, 01.10.2024, з 18.11.2024 по 27.11.2024, з 27.12.2024 по 13.01.2025.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 30.07.2024 по 15.08.2024, з 17.08.2024 по 31.08.2024, 01.10.2024, з 18.11.2024 по 27.11.2024, з 27.12.2024 по 13.01.2025.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у неповному обсязі додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень на місяць пропорційну часу стаціонарного лікування за періоди з 01.09.2024 по 09.09.2024, з 17 по 30.09.2024.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень на місяць пропорційну часу стаціонарного лікування за періоди з 01.09.2024 по 09.09.2024, з 17 по 30.09.2024, з урахуванням вже нарахованої та виплаченої сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою скасувати його та відмовити повністю у позовних вимогах.
Перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність повернення останньої з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Приписи ч. 1 ст. 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлюють, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
У пункті 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (із змінами) (далі - Положення), перераховані реквізити, які має містити ордер.
При цьому, згідно п. 11 указаного Положення, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Отже, обов'язковими реквізитами ордеру, виготовленого електронним способом, є серія та порядковий номер ордера, відомості щодо номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, та щодо обмеження повноважень адвоката, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги, а також двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Із змісту доданого до апеляційного скарги ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 21.12.2023 вбачається, що в останньому відсутні всі реквізити крім ПІБ адвоката та його РНОКПП. Тобто, вказаний ордер у розумінні Положення №41 не може вважатися належним чином оформлений та складений у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому той факт, що доданий до апеляційної скарги ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.12.2023 створений Ярошенком Євгенієм Олександровичем в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», а відтак, на думку останнього, є належним і достатнім доказом наявності в останнього повноважень на представництво інтересів в/ч НОМЕР_1 у Шостому апеляційному адміністративному суді, на переконання судової колегії, є помилковим з огляду на таке.
Так, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21. А безпосередньо адміністратором ЄСІТС є адміністратор відкритого середовища Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - державне підприємство «Центр судових сервісів», віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України.
Водночас, як вже було підкреслено вище, в силу Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» єдиним органом, що затверджує типову форму ордера та, відповідно, й вимоги щодо обов'язкових реквізитів якого, є Рада адвокатів України. І саме на реалізацію цих нормативних приписів і прийнято Положення №41.
До того ж, згідно ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» рішення, зокрема, Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
За таких обставин, оскільки обов'язкові вимоги до змісту, форми, реквізитів і відомостей ордера на надання правничої (правової) допомоги встановлюються Радою адвокатів України, рішення якої як адвокат, повинен виконувати, то й повноваження останнього на представництво інтересів клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді мають бути підтверджені ордером, який би відповідав вимогам Положення №41.
У розрізі наведеного колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 380/13109/21 наголошено на тому, що Рада адвокатів України також вважає за необхідне вказувати в ордері на надання правової допомоги такий обов'язковий реквізит як номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того ким та коли воно видане.
Отже, до апеляційної скарги не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення в/ч НОМЕР_1 на надання повноважень ОСОБА_2 щодо її представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень. Викладене, у свою чергу свідчить, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Указаний висновок щодо ордера Ярошенка Є.О. від 21.12.2023 міститься й в ухвалі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №320/11782/22.
Викладений вище висновок суду апеляційної інстанції також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 у справі № 640/687/19. Крім того, у цій постанові суд касаційної інстанції підкреслив, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність відомостей, зокрема, про обмеження правомочності адвоката унеможливлює встановити волевиявлення в/ч НОМЕР_1 на надання повноважень ОСОБА_2 щодо її представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що у постанові від 10.02.2022 у справі №560/11791/21 Верховний Суд зазначив, що довіреність, видана із дотриманням вимог ч. 7 ст. 59 КАС України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Разом з тим, до ордеру на надання правничої (правової) допомоги встановлюються особливі стандартизовані Положенням №41 вимоги до його обов'язкових реквізитів, форми, змісту та відомостей, на відміну від довіреності, щодо якої таких уніфікованих приписів чинне законодавство не містить. Викладене, на переконання судової колегії, свідчить про нерелевантність відповідних висновків Верховного Суду до обставин цієї справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи, що до апеляційної скарги не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення в/ч НОМЕР_1 на надання повноважень Ярошенку Є.О. щодо його представництва у Шостому апеляційному адміністративному суді, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №1.380.2019.002714.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у своїй ухвалі від 22.10.2018 у справі №826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з апеляційною скаргою до відповідного адміністративного суду апеляційної інстанції.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Керуючись ст. ст. 169, 242, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев