П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3872/25
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Дата і місце ухвалення: 26.06.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017р., без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 12.03.2025р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017р., без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 12.03.2025р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 2012 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації 3 категорії. В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до п.2 ст.56 вказаного Закону шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років. Однак, ГУ ПФУ в Миколаївській області незаконно відмовило у здійсненні відповідного перерахунку, незважаючи на те, що пенсія ОСОБА_1 призначена до жовтня 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позову задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017р., а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 12.03.2025р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017р., а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 12.03.2025р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області судовий збір у сумі 968,96 грн. на користь ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 26.06.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що Законом №2148-VIII від 03.10.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як, зокрема, чоловіки - 20 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За твердженнями апелянта, Закон №796-ХІІ у чинній редакції пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений п.2 ст.56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону №1058-IV. Оскільки ОСОБА_1 не виявив бажання обрахувати розмір пенсії за віком на умовах ч.2 ст.27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, то ГУ ПФУ в Миколаївській області, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно припинило виплату позивачу збільшення пенсії, передбачене п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017р. Враховуючи зазначене, апелянт стверджує про відсутність правових підставах для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній до 01.10.2017р.
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ПФУ в Миколаївській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що пенсія йому була призначена з 17.02.2012р., тобто до внесення Законом №2148-VIII змін до Закону №796-ХІІ. Попередня редакція п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, яка діяла до 11.10.2017р., передбачала пільгове обчислення понаднормового стажу особи без умови призначення пенсії на підставі ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Зважаючи на те, що пенсія ОСОБА_1 не призначається вперше, то на неї не поширюється умова, зазначена в пункті 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в новій редакції.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.02.1993р.
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Миколаївській області та з 17.02.2012р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, призначеної із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII.
Страховий стаж позивача становить 43 роки.
12.03.2025р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якій просив перерахувати його пенсію із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017р., без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Листом від 26.03.2025р. Головне управління відмовило ОСОБА_1 у здійсненні відповідного перерахунку, зазначивши, що обчислення понаднормового стажу, передбаченого п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться виключно при розрахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за стаж роботи набутий до 01.01.2004р.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що особам, яким була призначена пенсія з урахуванням Закону України №796-XII в редакції до 11.10.2017р., перерахунок їх пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
На час призначення позивачу пенсії діяла редакція пункту 2 статі 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв'язку із цими змінами Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ключовим питанням у цій справі є визначення наявності у позивача права на перерахунок пенсії зі збільшенням її розміру на один відсоток за кожен рік стажу роботи понад 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №300/3435/21 в касаційному порядку, у постанові від 25.06.2024р. відступила від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019р. у справі №809/627/18, від 29.08.2022р. у справі №300/1390/19, від 06.09.2023р. у справі №300/2091/21, від 10.01.2024р. у справі №300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про поширення пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, а пенсіонери, щодо яких не дотримано цієї умови, не мають права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, з огляду на те, що поширення на таких пенсіонерів нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
У зазначеній постанові від 25.06.2024р. у справі №300/3435/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі правові висновки:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів констатує, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють його права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
А відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у нього права на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII та, відповідно, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.07.2024р. по справі №300/5114/23, від 17.07.2024р. по справі №460/13084/23, від 26.07.2024р. по справі №460/11256/23, від 30.07.2024р. по справі №460/11528/23, від 12.02.2025р. по справі №380/26337/23, від 17.06.2025р. по справі №400/7832/23.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук