П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/560/25
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 05.06.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною та зобов'язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, -
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому, з урахуванням уточнення 03.02.2025р. позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в листопаді 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки з посиланням на наявність у нього двох сестер, які зобов'язані здійснювати догляд за хворою матір'ю. Таку відмову позивач вважає незаконною та зазначав, що у відповідності до абз.1 п.58-1 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024р. військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд. Виходячи з наведеного ОСОБА_1 стверджує, що він має гарантоване право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яке має бути захищене в судовому порядку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 05.06.2025р. з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що пункт 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить такої умови надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як «відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб, які можуть здійснювати догляд за особою». До того ж, абз.1 п.58-1 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024р. чітко визначено відсутність обов'язку зазначення військовозобов'язаним, зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, у заяві про надання відстрочки інформації про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 від 05.12.2016р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 12.09.2016р. взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .
04.11.2024р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю ОСОБА_2 .
До заяви ОСОБА_1 долучив: копію паспорта та ІПН ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію паспорта та ІПН ОСОБА_2 ; копію довідки №080-4/о; копію рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 23.05.2024р.
Заява позивача була розглянута на засіданні комісії з питань розгляду заяв про надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копією протоколу засідання від 12.11.2024р. №43. ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з посиланням на відсутність підстав по пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (є дві сестри, які зобов'язані здійснювати догляд).
Вважаючи таку відмову протиправною ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що при наявності інших працездатних членів сім'ї, які можуть здійснювати догляд за матір'ю позивача, ІНФОРМАЦІЯ_8 правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суд не прийняв до уваги посилання позивача на те, що абз.1 п.58-1 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024р. не зобов'язує зазначення військовозобов'язаним, зайнятим постійним доглядом за хворою матір'ю, у заяві про надання відстрочки інформації про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд, зазначивши, що чинним законодавством на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок перевірки наявності інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992р. захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
В силу ч.2 ст.23 Закону №3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. (далі - Порядок №560)
Так, відповідно до п.56, п.57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 58-1 Порядку №560 передбачено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відповідно до п.59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно Додатку 5 до Постанови №560, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Отже, Порядком №560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Як вже зазначалося, ОСОБА_1 звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як такому, що зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю ОСОБА_2 .
Причиною відмови в наданні відстрочки, зазначеною у протоколі від 12.11.2024р. №43, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_7 вказала наявність двох сестер, які зобов'язані здійснювати догляд.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що така відмова ґрунтується на хибному тлумаченні пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII у його взаємозв'язку з положеннями Порядку №560.
Положення пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та Порядку №560 розмежовують умови надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, а також їх документальне підтвердження, у разі коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, а також коли таке звернення обумовлено необхідністю постійного догляду за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Умова щодо відсутності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд, має дотримуватися у тому випадку, якщо про надання відстрочки заявив військовозобов'язаний, який зайнятий постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Ця частина норми викладена у дужках. Якщо ж йдеться про догляд військовозобов'язаним за своїми батьком чи матір'ю, то наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд, не є перешкодою для надання відстрочки.
На користь такого висновку колегії суддів свідчать положення:
абз.1 п.58-1 Порядку №560, де зазначено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом, зокрема, за хворими своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд;
додатку 5 до Порядку №560, яким передбачено необхідність подання документів, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї, лише для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що абзацом 4 пункту 58-1 Порядку №560 на районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного покладено обов'язок щодо перевірки наявності інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Колегія суддів зазначає, що в розумінні інших норм Порядку та п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII відповідний обов'язок виникає у відповідача у разі звернення військовозобов'язаного із заявою про надання відстрочки на підставі, зокрема, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ у разі здійснення ним постійного догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою.
У даному ж випадку ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією у зв'язку з необхідністю постійного догляду за своєю хворою матір'ю, а не батьком чи матір'ю його дружини.
А відтак, колегія суддів доходить висновку, що відмова Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладена у протоколі від 12.11.2024р. №43, є протиправною.
Позов у відповідній частині підлягає задоволенню.
Що ж до вимог позову про зобов'язання Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту протоколу від 12.11.2024р. №43 не являється встановити чи розглядала Комісія надані ОСОБА_1 документи, визначені Додатком №5 до Порядку №360, в т.ч. медичні документи, на предмет їх відповідності чинному законодавству та достатності для підтвердження у позивача права на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ.
За таких обставин, на думку колегії суддів, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов'язання комісії відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 05.06.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору (квитанція від 16.01.2025р.), а при поданні апеляційної скарги - 1816,80 грн. судового збору (квитанція від 02.07.2025р.).
А відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі ч.3 ст.139 КАС України, з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2271,00 грн. судового збору, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладену у протоколі засідання комісії від 12.11.2024р. №43.
Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024р. (вх.2845) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 2271,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук