11 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 208/12152/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року (суддя Гречана В.Г.) у справі №208/12152/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2024 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП, провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірну постанову винесено без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення та необгрунтованості підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.
При цьому, суд першої інстанції встановив, що фактично підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності став факт невиконання позивачем обов'язку щодо уточнення своїх персональних даних, чим порушено правила військового обліку в умовах особливого періоду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем не підтверджено жодними доказами невиконання позивачем свого обов'язку щодо уточнення персональних даних. У свою чергу, позивач зазначає, що такий обов'язок ним виконаний, він звертався до ТЦК та СП, проходив ВЛК і така інформація зазначена в електронній системі «Резерв+». Також позивач звертає увагу на те, що оскаржувана постанова взагалі не містить інформації про те, яке ж порушення допустив позивач. З цього приводу позивач зазначає, що
в оскаржуваній постанові зазначено лише про те, що позивач з 2006 року не став на військовий облік, але жодної відповідальності за вказані дій чинним законодавством, на той період, передбачено не було, як і не було передбачено граничних строків, в які особа має обов'язок стати на військовий облік.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 16.10.2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 на підставі протоколу №172 від 08.10.2024 р. виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнав винним за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 17000,00 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності визначено: «Гр. ОСОБА_1 з 2006 року, по досягненням 27 річного віку, не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив правила військового обліку, в умовах особливого періода».
Правомірність та обгрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, оскаржувана постанова не містить інформації щодо того, який же нормативно-правовий акт був порушений позивачем, що стало підставою для висновку про порушення позивачем правил військового обліку в особливий період.
В оскаржуваній постанові зазначено про те, що з 2006 року позивач, досягнувши 27 річного віку, не став на військовий облік.
У свою чергу, згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Отже, положення ч.3 ст.210 КУпАП, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності набули чинності лише з 19.05.2024, а тому дії чи бездіяльність позивача щодо постановки на військовий облік, вчиненні (допущені) до вказаної дати, не можуть бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Як зазначено вище, суд першої інстанції, надаючи оцінку оскаржуваній постанові відповідача, фактично самостійно визначив підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності, якими, за позицією суду першої інстанції, стало недотримання позивачем вимог п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в редакції з 19.05.2024.
Так, дійсно з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, недотримання громадянами України вимог п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», може бути підставо для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем не було надано доказів невиконання позивачем вимог п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Суд першої інстанції послався лише на витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який сформований 02.07.2024 та згідно якого інформація про перебування позивача на військовому обліку відсутня.
Але, в наданому позивачем витязі з системи «Резерв+» наявна інформація про те, що дані ним уточнено вчасно.
Таким чином, приймаючи до уваги наявні матеріали справи, у суду відсутні підстави стверджувати про недотримання позивачем вимог п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Отже, приймаючи до уваги невмотивованість оскаржуваної постанови (відсутність інформації про нормативно-правовий акт, який порушено позивачем), а також недоведеність відповідачем вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необгрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову - 605,60грн., за подання апеляційної скарги 908,40грн., а всього 1514,0грн.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 січня 2025 року у справі №208/12152/24 - скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2024 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1514,0грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 11.08.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров