11 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 180/271/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Інспектора відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепікаш Богдана Юрійовича
на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року (суддя Янжула О.С.) у справі №180/271/25 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепікаш Богдана Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати постанову серії ББА №367717 від 06 лютого 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП протиправною та скасувати її.
Позовні вимоги, зокрема, обгрунтовані тим, що позивач не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.127-3 КУпАП.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП є посадова особа закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. Оскільки у спірному випадку відповідачем не було надано доказів того, що позивач є суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП, суд першої інстанції вказав на неправомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, оскільки відповідачем, у вказаній категорії справ, можуть бути органи Національної поліції, а не їх посадові особи. Також зазначає, що факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними матеріалами справи, які підтверджують правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою серії ББА №367717 від 06 лютого 2025 року, складеної інспектором відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Лепікаш Богданом Юрійовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500,0грн.
Згідно з вказаною постановою 06 лютого 2025 року о 12:40 год. в Дніпропетровській області м. Покров по вулиці Партизанська, 9, ОСОБА_1 під час здійснення практичної підготовки водія ОСОБА_2 , не мав атестата спеціаліста з підготовки водіїв транспортного засобу.
Позивач вважаючи, що спірна постанова підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Статтею 127-3КУпАП передбачена відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка немає чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, суб'єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП є посадова особа закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
У спірному випадку відповідачем не було надано доказів того, що позивач є посадовою особою закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичною особою-підприємцем, що здійснюють діяльність з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Оскільки таких доказів відповідачем надано не було, то суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі, не спростовуючи факту не надання таких доказів до суду першої інстанції, відповідач вказує на те, що ним зроблені відповідні запити, зокрема, про місце роботи позивача, і про результати розгляду цих запитів буде повідомлено суд апеляційної інстанції.
З приводу таких аргументів відповідача слід зазначити те, що витребування тих чи інших доказів, на підтвердження вини особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, здійснюється до притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім цього, доказів того, що позивач є суб'єктом відповідальності за ст.127-3 КУпАП відповідачем не було надано і суду апеляційної інстанції.
Щодо аргументів відповідача про те, що він не може бути належним відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції зазначає те, що за загальним правилом посадові (службові) особи державного органу можуть бути самостійними відповідачами у справах при вирішенні публічно-правового спору. Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена зокрема ч. 1, 2 і 4 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, позивачем визначено відповідачем у справі саме посадову особу Нацполіції, якою і було накладено адміністративне стягнення на позивача. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на стадії апеляційного провадження не можливо вирішити питання про належного відповідача (його заміни або залучення іншої особи в якості співвідповідача), натомість, відповідач належним чином був повідомлений судом першої інстанції про надходження позову та його розгляд, але жодних клопотань щодо належного відповідача у справі, до суду не надходило.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Інспектора відділу безпеки дорожнього руху полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Лепікаш Богдана Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року у справі №180/271/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 11.08.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров