11 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24122/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі №160/24122/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Кадникова Г.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 15.09.2023 року (штамп на конверті) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті їй індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату їй індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078, як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2023 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року; здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.04.2023 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Вказує, що в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, а також запроваджено новий механізм визначення початку обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації, з метою уникнення питань щодо нарахування різних сум індексації в грудні 2015 року мало бути здійснено упорядкування структури грошових доходів відповідно до постанови №1013, а тому для проведення подальшої індексації споживчих цін мав розрахуватися з січня 2016 року. Зазначає про безпідставність, незаконність та передчасність позовних вимог щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію. Також вказує на те, що ані позивач, ані представник позивача з адвокатським запитом, не звертався до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення та всіх належних виплат у зв'язку з перерахунком грошового забезпечення та вважає, що позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира виключена зі списків особового складу з 03.04.2023.
Згідно тексту позову, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період з 01.01.2016 року по 03.04.2023 року, та оскаржила таку бездіяльність до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення індексації його грошових доходів із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 03.04.2023 року - березень 2018 року.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Згідно із ч.2, ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282 встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року 103 відсотка).
Відповідно до ст.5 Закону №1282 підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Частиною 2 ст.6 цього ж Закону встановлено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.9 Закону №1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі по тексту - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року - 103 відсотки).
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку №1078, якою в тому числі внесено зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників, та зазначено про застосування з 1 грудня 2015 року:
«Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник».
При цьому, загальне правило визначення базового місяця для нарахування індексації встановлено у п. 5 Порядку №1078:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».
Відповідно до пункту 14 цього Порядку роз'яснення щодо його застосування надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року №201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в такому:
«…обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».
Тобто, з 1 грудня 2015 року змінились правила визначення базового місяця для новоприбулих працівників, в т.ч. і військовослужбовців, і Порядок №1078 з вказаної дати більше не містив правила, що таким базовим місяцем є місяць прийняття особи на роботу (у спірних правовідносинах - місяць призову на військову службу). Єдиним правилом визначення базового місяця стало таке - базовим для нарахування індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець). Іншого правила з1 грудня 2015 року чинне законодавство не містило.
Враховуючи викладене та наведені у листі роз'яснення, обчислення індексу споживчих цін з 1 грудня 2015 року мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.
Проте, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України була затверджена Постановою КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 січня 2008 року.
Листом Міністерства соціальної політики України від 29.12.2017 року №122/0/66-17 підтверджено, що посадові оклади військовослужбовців в останнє підвищувались в січні 2008 року.
Лише після прийняття Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права у позивача щодо нарахування та виплати йому індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року встановлено незмінність посадових окладів військовослужбовців.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 1 січня 2008 року, в тому числі в період перебування позивача на службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 саме січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 1 грудня 2015 року після набуття чинності зазначеними вище змінами до Порядку №1078, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
Інше тлумачення зазначених норм права призведе до висновку, що особа має право на виплату їй індексації лише у випадку, якщо підвищення окладів відбулося безпосередньо під час її служби, і до такого підвищення взагалі не буде мати право на виплату індексації, отримуючи грошове забезпечення без урахування інфляційних процесів у країні.
Стосовно нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 03 квітня 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704, якою, зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача у зв'язку із прийняттям Постанови №704 є березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, за посадою, яку займав позивач.
Апеляційний суд зазначає, що після визначення нового базового місяця індексація грошового забезпечення повинна обраховуватись заново з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів (абзац 2 п.5 Порядку №1078), а тому перенесення з попередніх періодів нарахування індексації якоїсь фіксованої суми та її виплата після підвищення грошових доходів та визначення нового базового місяця суперечить зазначеним положенням Порядку №1078.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині рішення суду апеляційним судом не перевіряється.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі №160/24122/23 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі №160/24122/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко