11 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31877/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у адміністративній справі № 160/31877/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року задоволено адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Одночасно, вказаним рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині, яка стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з урахуванням нарахованих до виплати: з 01.03.2022 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, задоволенню не підлягають, оскільки, вказана вимога є передчасною, позаяк у даному випадку предметом спору є саме встановлення права позивача на перерахунок пенсії відповідно до довідки № ФД 85665 від 01.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, чи буде встановлена з 01.03.2022 індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та щомісячна доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 стверджувати неможливо, оскільки перерахунок ще не здійсненим, при цьому, вирішення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що задовольняючи вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Головного управління щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2024 № ФД 97927, суд першої інстанції не враховував вимог: постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок № 45), яким визначено порядок проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом та на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України; затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, яким також як і Порядком № 45 передбачено, що довідки про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом, звідки було звільнено особу, на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії, та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій.
Крім того, посилаючись на положення ст.63 Закону № 2262-ХІІ, відповідач акцентує увагу на те, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку, і якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону, при цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону, а довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом, на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, внаслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії. З урахуванням змісту ч.18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ відповідач наголошує, що після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та на час розгляду адміністративної справи Урядом України не було прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі - Постанова № 988).
Окремо, аналізуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 як в первинній редакції так і в редакції, яка набрала чинності 01.03.2018, а також положення постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 № 103, відповідач наголошує, що при визначенні видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії військових пенсіонерів станом на 01.03.2018 у довідках про розмір грошового забезпечення, які були видані уповноваженими органами у 2018 році, посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням встановленого законом на 01.01.2018 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 1762 грн., і саме виходячи з даного розміру прожиткового мінімуму, була розрахована пенсія з 01 січня 2018 року кожного військового пенсіонера, тобто шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 в розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. Вказує, що саме з даних показників, пенсія виплачується і по даний час.
Також відповідач вважає безпідставним не врахування судом першої інстанції постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою було скасовано пункт 6 Постанови № 103 та внесені до цієї постанови зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, що також є підставою для скасування судового рішення та для відмови у задоволенні вимог позивача оскільки перерахунок пенсії з 01.02.2023 є необґрунтованим.
Позивачем по справі до суду апеляційної інстанції не подано відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Оскільки надання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком для учасників справи, і це означає, що особа, яка отримала апеляційну скаргу, може, але не зобов'язана подавати письмовий відгук на неї до суду апеляційної інстанції, а відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, а також виходячи з того, що розгляд даної справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи, колегія суддів керуючись положеннями ст.311 КАС України визнала за можливе здійснити розгляд справи в апеляційному порядку в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та для скасування рішення суду першої інстанції, але не з наведених в апеляційній скарзі підстав, а з підстав обґрунтованості заявлених позивачем вимог у цій справі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду даної справи, пенсіонер Міністерства оборони України ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримуючи призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсію за вислугу, отримавши на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року у справі №160/20034/24 від ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку про розмір грошового забезпечення за чинними станом на 01.01.2023 року нормами для перерахунку пенсії від 01.11.2024 року №ФД 85665 - звертався 25.10.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив здійснити з 01.02.2023р. перерахунок його пенсії відповідно до виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року по справі №160/22132/24 довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 97927 від 05.11.2024 року про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2023 року, яку долучив до заяви та яка окремо супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024р. №7/28652/9 направлялася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Як з'ясовано судом, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24 позивачу було відмовило у проведенні перерахунку його пенсії з 01.02.2023р. на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 01.11.2024 року №ФД 85665 з тих підстав, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року у справі №160/20034/24, яким зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43 і ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатків 1, 14 до Постанови №704, а також відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року, але цим рішення пенсійний орган не зобов'язувався у проведенні будь-яких дій згідно з вищевказаним рішенням суду, яке стосується тільки осіб, відповідно до яких прийняте рішення, а тому вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії за даними довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відсутні. Крім того, у листі зазначено, що відповідно до пункту 2 Порядку №45, з урахуванням змін, внесених Постановою №103, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС; на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; зважаючи на те, що повідомлення Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. до Пенсійного фонду України не надходили, то підстави для проведення перерахунків пенсій відсутні.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати його пенсії з 01 лютого 2023 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665, з урахуванням необхідних до нарахування і виплати індексації: з 01.03.2022 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 - ОСОБА_1 звернувся з позовом у цій справі, і суд першої інстанції вирішуючи його по суті правильно спирався на положення: ч.2 ст.19, ч.1 ст.46 Конституції України; ст.43, ст.51, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ); ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII); та на рішення окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, а також проаналізував положення: п.2 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704; п.1, п.2, п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
З урахуванням наведених у попередньому абзаці норм чинного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, і змісту судового рішення, суд першої інстанції у даному випадку обґрунтовано зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, а питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулюється саме Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1, зокрема пунктом 24 цього Порядку №3-1, приписи якого є тотожними за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45, та з підпункту 2 пункту 5 Постанови №704.
Посилаючись на те, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, і у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій, а також на те, що саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, суд першої інстанції посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008р. №45, з внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі - Порядок №45) і на постанову Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року та якою було збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - постанова № 704), а також на положення постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року (далі - постанова № 103) - суд першої інстанції з огляду на визначені Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, а також на делегування законодавцем Кабінету Міністрів України повноважень на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб, обґрунтовано підкреслив, що зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, але разом з тим суд правильно наголосив, що саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Виходячи з того, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, суд першої інстанції підкреслив, що Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), Закон України від 15.12.2020 року №1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 року №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України від 03.11.2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять. Відповідно, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року (набрання чинності Законом №294-IX) не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Крім того, оскільки частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту “законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права - суд першої інстанції керуючись приписами ст.7 КАСУ, а також правовою позицією, висловленою ЄСПЛ у справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) та Верховним Судом у справах № 913/204/18, № 160/1088/19, зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Зокрема, суд зазначив, що у розглядуваному випадку видача позивачеві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. для перерахунку його пенсії з 01.02.2023р. було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законами №294-IX, №1082-IX та №1928-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Як зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного та спираючись на положення Законів України: від 07.12.2017р. №2246-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2018 рік» яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року у розмірі - 1762,00 грн.; від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» яким встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.; від 15.12.2020 року №1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік» яким встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2270,00 грн.; від 02.12.2021 року №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2481,00 грн.; від 03.11.2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2684,00 грн., суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зокрема згідно із Законами №294-IX, №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Отже, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ згідно яких перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, і якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. До того ж, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У даному випадку, суд першої інстанції обговоривши питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у тому числі і ті. які регулюються п.23 та п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) - суд обґрунтовано наголосив на тому, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ, що узгоджується з правовим висновком, висловленому Верховним Судом України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, і відповідно суд акцентував увагу, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках про що саме зазначалося вже у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року по справі №328/4303/16-а (2-а/328/8/17).
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив у цій справі, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, але передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, саме тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку із отриманням від уповноваженого органу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., що враховується для перерахунку пенсії, яка позивачем також надавалася разом із заявою про перерахунок пенсії та отримана відповідачем, що останнім не заперечується та визнається.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції в частині, яка стосується визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665, оформлена листом від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24, а також в частині виходу суду за межі позовних вимог задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що саме і стало підставою для визнання протиправною та скасуваня відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії позивачеві на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24, та про зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2023р. перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися у повному обсязі з висновками суду першої інстанції в частині, яка стосується відмови у задоволені вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з урахуванням нарахованих до виплати: з 01.03.2022 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
Так, колегією суддів встановлено, що підставою для відмови у задоволені наведеної у попередньому абзаці частині вимог стала передчасність їх заявлення до суду, оскільки на переконання суду першої інстанції у даному випадку предметом спору є саме встановлення права позивача на перерахунок пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 85665 від 01.11.2024 року, при тому, що суд вважає неможливим на даний час вирішити питання наявності/відсутності підстав для індексації з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та щомісячна доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, оскільки перерахунок пенсії позивача ще не здійснений і вирішення вказаних позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині, що стосується перерахунку пенсії позивача з урахуванням складових грошового забезпечення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, 168, 185, 713, колегія суддів на підставі аналізу наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713, перш за все наголошує, що перерахунок пенсії, про проведення якого вимагає позивач, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах, і відповідно, виходячи з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача у цій справі.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі для ОСОБА_1 від 01.10.2024 року, останньому нараховуватися щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн. та індексації пенсії, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, і саме з урахуванням вказанної щомісячної доплати та індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, 168, 185, 713 позивач просив пенсійний орган здійснити перерахунок його пенсії звертаючись з заявою 25.10.2024 року та надаючи довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 97927 від 05.11.2024 року про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2023 року, яка окремо також направлялася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024р. №7/28652/9.
Розуміючи межі апеляційного оскарження у цій справі, які як правило, обмежуються вимогами апеляційної скарги та викладеними в ній доводами, а також те, що позивачем не оскаржується судове рішення у цій справі в частині відмови у задоволені вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії на підставі оновленої довідки з урахуванням нарахованих до виплати: з 01.03.2022 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 - колегія суддів у даному спірному випадку виходить з положень ст.308 КАС України, частино 2 другою якої передбачено, що «Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права», апеляційний суд вважає за необхідне обговорити рішення суду першої інстанції в частині заявлених до суду вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії на захист порушених прав, в чому судом було відмовлено, але на переконання колегії суддів не позивачем оскаржувалося в апеляційному порядку як з урахуванням його пенсійного віку та юридичної необізнаності, так і можливо об'єктивно не залежної від нього неякісно наданої правової допомоги фахівцем в області права, що не може слугувати підставою для відмови у судовому захисті порушених прав позивача.
Отже, обговорюючи судове рішення в частині, яка стосується відмови у задоволені вимог позивача у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням діючих законодавчих норм та усталеної судової практики дійшовши правильного висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку з отриманням від уповноваженого органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у той же час не надав належну оцінку змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24, яким позивачу було відмовило у проведенні перерахунку його пенсії з 01.02.2023р. на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки, у тому числі і з тих підстав проведення перерахунку пенсії згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та відсутності підстав для перерахунок пенсії з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» і від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», що саме і було підставою для звернення позивача за перерахунком та з позовом до суду - колегія суддів наголошуючи на чітко передбаченій законодавством процедурі прийняття рішення пенсійним органом, яке приймається за зверненнями осіб і яке повинно бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства, вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог позивача у цій справі носить має ознаки формалізму, що по суті не забезпечує ефективного правового захисту, який згідно усталеної судової практики у випадку задоволення позову має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Виходячи з розуміння «ефективного засобу правового захисту» ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, а винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019р. у справі № 2а-204/12) - колегія суддів з огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права вважає, що відмова відповідача у перерахунку пенсії без прийняття відповідного владного управлінського рішення та тривалий процес не виконання відповідачем покладених на нього обов'язків з 01.01.2023 року (більш ніж два з половиною років) в даному випадку свідчить, що належним способом захисту та повним відновленням порушеного права є вирішення судом питання про зобов'язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії позивача не лише на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФД 85665 від 01.11.2024 року про розмір його грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, а й зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» і від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
З огляду на фактичні обставини справи колегія суддів не убачає будь-якого втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження відповідача, а обраний апеляційним судом у даному випадку спосіб захисту прав позивача відповідає приписам ст.245 КАС України та усталеній судовій практиці вирішення аналогічних спорів з участю пенсійних органів.
Підсумовуючи вищевикладене та з огляду на необхідність прийняття у справі зрозумілого для виконання судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача має бути частково задоволена, а саме, в частині вимог про скасування судового рішення, з прийняттям у справі іншого рішення, але у той же час, рішення у цій справі має бути прийнято не у запропонований відповідачем спосіб «про відмову у задоволені вимог», а навпаки, про задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні з 1 лютого 2023 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 року №ФД 85665 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2024 року №62638-46128/П-01/8-0400/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № ФД 85665 від 01.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням вже раніше нарахованих до виплати індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.А. Шальєва
суддя Д.В. Чепурнов