12 серпня 2025 року справа №200/1196/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Голубова Л.Б.), складеного в повному обсязі 23 квітня 2025 року у справі № 200/1196/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання чинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350006532 від 19.12.2024 року;
- визнання чинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057350006532 від 04.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 24.09.2024 року - довічно.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 19.12.2024 року № 057350006532 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первинного звернення - 22.11.2024 року
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 200/1196/25 та відмовити у задоволені позовних вимог.
Вказав, що позивач не має право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу
Вважає, що рішення Пенсійного фонду є правомірним.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.11.2024 року позивач, досягнувши 47-річного віку, через вебпортал звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057350006532 від 04.12.2024 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 24.09.2024 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, 30.12.2024 року під час перегляду даних на своїй особистій сторінці вебпорталу електронних послуг ПФУ позивач виявив що всі дані щодо призначення пенсії зникли.
Натомість, у розділі «Мої звернення» у розділі заяви про призначення пенсії від 22.11.2024 за №9313, не зважаючи на помітку «призначено», містився документ про відмову у призначенні пенсії Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, датований 19 грудня 2024 року.
Відмову у призначені пенсії аргументовано неактуальністю довідки №50 від 27.03.2023 року з посиланням на статті 74, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2024 № 0500-0306-9/115685, адресованому відповідачу та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з проханням перевірити правильність зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу, переглянути рішення про призначення пенсії, терміново опрацювати електронну пенсійну справу без використання принципів черги (Реліз змін в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі ЕПС» версія 1-6-74-1 від 04.04.2022) та письмово повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засобами електронного документообігу.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2024 року при опрацюванні пенсійної справи: «1. До пільгового стажу (особливість трудової діяльності Ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1п-р.1п.а-в.) безпідставно враховано періоди роботи з 13.01.1997 по 16.09.1997, з 01.10.1997 по 08.01.1998, з 09.01.1998 по 21.04.1999, оскільки на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року по справі № 200/1690/23 вищезазначені періоди роботи зараховуються до пільгового стажу за Списком №1.
Також в листі зазначено, що з 01.10.1997 по 21.04.1999 заявник працював на гідрошахті «Красноармійська» Добропільського виробничого об'єднання по видобутку вугілля», яке є ліквідованим.
Згідно з пунктом 4 «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, пільговий стаж підтверджують відповідні комісії.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року по справі № 200/1690/23 до пільгового стажу за Списком №1 не враховано період з 01.05.2020 по 12.07.2020.
До страхового стажу та заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно враховано період з 01.09.2024 по 30.06.2024, оскільки при призначенні пенсії стаж зараховується по місяць який передує місяцю зверненню за призначенням пенсії.
На виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2024 № 0500-0306-9/115685 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно переглянуто заяву позивача від 22.11.2024 року та додані документи і прийнято рішення від 19.12.2024 № 057350006532 про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, через відсутність необхідного пільгового стажу- 25 років.
Зокрема, за матеріалами справи управлінням встановлено, що на час звернення вік позивача становив 47 років 9 місяців 9 днів.
Згідно з наданими документами страховий стаж позивача складає 56 років 2 місяці 29 днів, в тому числі пільговий стаж за провідною професією (20 років) особи - 3 місяці 26 днів, пільговий стаж згідно з Постановою № 202 (25 років) - 23 роки 10 днів.
За наданими документами відповідачем до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи по 27.01.2023, згідно з довідкою від 27.01.2023 № 50, виданою Державним підприємством «Добропіллявугілля - видобуток», проте дану довідку управлінням визнано неактуальною.
Відповідно до спірного рішення позивач станом на дату звернення до пенсійного органу продовжує працювати.
Спору між сторонами стосовно належних записів у трудовій книжці позивача щодо періодів роботи з повним робочим днем під землею немає.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 14.08.1994 року записи про роботу з повним робочим днем на підземних роботах вчинені належним чином та підтверджені уточнюючими довідками.
Отже, спірним питанням даної справи є скасування раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з підстав непідтвердження пільгового стажу уточнюючими довідками.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Суд зауважує, що ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на відміну від частин 1 та 2 цієї ж статті не містить вимог щодо досягнення заявником певного віку, наявності документів щодо атестації робочих місць, на яких працював заявник, надання пенсійному органу інформації щодо переліків робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інших умов праці, розділу, підрозділу, пункту, номер у списку, що визначають пільговий характер роботи цієї особи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 14.08.1994 року належно відображено всі спірні періоди роботи позивача під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу пільгової роботи.
В спірному рішенні від 19.12.2024 року відповідач 1 зазначив про врахування всіх періодів пільгової роботи позивача, окрім періоду з 01.07.2024 року по 03.09.2024 року.
Як зазначено в спірному рішенні від 19.12.2024 року, до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи по 27.01.2023 року, згідно з довідкою від 27.01.2023 № 50, виданою Державним підприємством «Добропіллявугілля - видобуток».
Водночас, згідно останнього запису у трудовій книжці, про що також зазначено у спірному рішенні, позивач продовжує працювати у шахті, отже за заявою від 22.11.2024 року управління мало зарахувати пільговий стаж по місяць, який передує місяцю зверненню за призначенням пенсії, а саме: по 22.10.2024 року, а не по 27.01.2023 року.
Крім того, згідно з формою РС-право у позивача наявний страховий стаж 56 років 02 місяці 29 днів, з яких 25 років - за Списком № 1, а тому пенсійний орган мав керуватися даними форми ОК-5 та РС-право, а не витребувати актуальні уточнюючі довідки.
Крім того, призначивши позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у Головного управління ПФУ в Донецькій області не було правових підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 200/1196/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць