12 серпня 2025 року справа №200/8583/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (повне судове рішення складено 16 травня 2025 року) у справі № 200/8583/24 (суддя в І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати з 01.11.2024 індексацій до пенсії відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році";
- зобов'язати відповідача поновити з 01.11.2024 нарахування та виплату індексацій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та відповідно із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,14;
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати з 01.11.2024 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. додатково до існуючого розміру пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати відповідача додатково до розміру пенсії визначеного на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202 поновити та виплатити з 01.11.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у обмеженні виплати перерахованої пенсії максимальним розміром (в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність);
- зобов'язати відповідача здійснювати з 01.11.2024 виплату перерахованої пенсії (з усіма її складовими та доплатами до неї) без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 200/4122/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак після вказаного перерахунку відповідачем з 01.11.2024 припинено нарахування та виплату індексацій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Також обмежено пенсію максимальним розміром.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо припинення з 01.11.2024 нарахування та виплати індексацій відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", а також обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження з 01.11.2024 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Управління здійснити з 01.11.2024 перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 200/4122/24 пенсію позивача перераховано з 01.02.2022 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення обумовлений саме підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, відсутні підстави для нарахування позивачу індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118 та щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713.
Щодо обмеження пенії максимальним розміром відповідач вказав, що ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-XII та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII (далі -Закон № 2262-XII).
30.04.2024 Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувало та надало позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 за № 3/1202.
З метою здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, позивач 27.05.2024 звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом від 17.06.2024 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, оскільки постанов Кабінету Міністрів України щодо проведення перерахунку таких пенсій не приймалося. Такі дії відповідача позивач вважав протиправними, а тому звернувся до суду із адміністративним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 200/4122/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.02.2022 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 200/4122/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.04.2024 за № 3/1202, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше виплачених сум, проте припинено нарахування та виплату індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", а також щомісячної доплати в сумі 2000 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713. Також обмежено пенсію максимальним розміром.
Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Суд першої інстанції констатував, що перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн передбаченої Постановою № 713, та індексації в розмірі, передбаченої Постановою № 118.
Отже, виходячи із системного аналізу положень законодавства України, правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
В цій частині рішення місцевого суду не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Обмеження пенсії позивача максимальним розміром вмотивоване посиланням відповідача на ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.92 № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону від 09.04.92 № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Суд зазначає, що ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі від 09.04.92 № 2262-XII була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 по справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 по справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 по справі № 522/3049/17, від 10.10.2019 по справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 по справі № 522/16881/17, від 17.05.2021 по справі № 343/870/17 та в ухвалах від 11.12.2024 по справі № 120/7121/24, від 11.12.2024 по справі № 560/6907/24, від 18.11.2024 по справі № 560/22208/23.
Крім цього суд звертає увагу й на те, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в п. 7 Рішення від 08.06.2016 № 4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.92 № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що згідно копії протоколу перерахунку пенсії з 01.11.2024 відповідачем призначено пенсію у розмірі 24250,69 грн. При цьому призначено до виплати пенсію з урахуванням максимального розміру пенсії у сумі 23610,00 грн.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.92 № 2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-IV якою передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до Закону № 2262-XII, як колишньому працівнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Виходячи із викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії її максимальним розміром підлягає задоволенню, шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження з 01.11.2024 максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.11.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/8583/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 12 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук