Київський апеляційний суд
12 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025111150000301 щодо ОСОБА_3 ,
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , яка обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2861 КК України.
Ухвалою підготовчого судового засідання Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2025 задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та покладених на неї обов'язків на 2 місяці.
21.07.2025 потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить вказану ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Крім того, потерпілий подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, поважність причин пропуску якого мотивує тим, що повний текст ухвали зміг отримати лише 21.07.2025, тобто вже поза межами строку на її оскарження.
Вивчивши апеляційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, до ухвалення судового рішення по суті в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про продовження лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а оскарження ухвали про продовження іншого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, кримінальним процесуальним законом не передбачене.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, апеляційна скарга подана потерпілим на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому у відкритті провадження за його скаргою належить відмовити.
У зв'язку з відсутністю законних підстав для розгляду апеляційної скарги вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 8 липня 2025 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1