Справа № 759/8506/25 Суддя в суді першої інст. - Дячук С.І.
Провадження № 33/824/3318/2025 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
11 серпня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
захисника -Ханова А.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-н України, не працює, ІПН відсутній в матеріалах справи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 05 квітня 2025 року, близько 08 год. 40 хв., керуючи в м. Київ по вул. Жмеринська, 32-а, автомобілем «ФОЛЬКСВАГЕН» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота тощо), на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння від проходження такого огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху., тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Ханов А.О. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які б підтверджували що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, натомість з матеріалів провадження вбачається, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб, а підійшли до припаркованого авто та ОСОБА_2 сидів на пасажирському сидінні.
Вислухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 05.04.2025, складений відповідно до вимог КУпАП, де викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій ОСОБА_2 , який підписано останнім; направленням на огляд ОСОБА_2 для встановлення стану сп'яніння до медичного закладу; копією постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП; відеозаписом, що міститься на диску як додатку до протоколу, на якому фіксується зупинка автомобіля «ФОЛЬКСВАГЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого перебуває одна особа чоловічої статі, яка перед працівником поліції пересідає на переднє пасажирське місце, що вголос констатовано працівником поліції (з 25 сек. запису), саме ця особа, далі перебуваючи вже на передньому пасажирському сидінні, з?ясовує причини зупинки свого автомобіля, приховує дані про себе, поводить себе агресивно, підвищуючи тон на працівників поліції та перебиваючи їх відповіді на свої ж запитання, відмовляється надати будь-які документи, що посвідчують особу, з надуманих причин викликає інший наряд поліції (01 хв. 42 сек., 02 хв. 50 сек., з 03 хв. 25 сек., з 15 хв. 15 сек. тощо запису). На далі, вказаний водій, особа якого встановлена за паспортними даними як ОСОБА_2 , продовжує наполягати на своєму статусі пасажира вказаного авто і взагалі заперечує належність останнього до себе (38 хв. 55 сек. запису), фіксуються виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_2 (з 40 хв. запису), процедура притягнення водія до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (з 42 хв. запису), вдруге фіксується виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_2 (з 45 хв. 30 сек. запису) та його категорична відмова на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та у лікарні з посиланням на те, що він не водій, а пасажир (з 46 хв. 35 сек. запису), фіксується ознайомлення водія з протоколом про адмінпорушення за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (з 01 год. 07 хв. 30 сек. запису).
Зазначені вище докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та, на законну вимогу поліцейських, висловив категоричну відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, відтак, його вина у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП сумнівів не викликає.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, відтак не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовується сукупністю зібраних в матеріалах справи доказів.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 рокущодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко