30 липня 2025 року місто Київ
справа № 761/691/17
провадження № 22-ц/824/7740/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Височанської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року, постановлену у складі судді Юзькової О.Л.,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року задоволено подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюка В. В. про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України.
Тимчасово обмежено в праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов'язань за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 761/691/17 від 22 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованості за надані юридичні послуги в розмірі 121 920,80 грн., 3 % річних у розмірі 16 885, 20 грн., інфляційних втрат в розмірі 139 610, 26 грн.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, боржник ОСОБА_1 6 лютого 2025 року подав апеляційну скаргу в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що апелянт є пенсіонером, єдиним джерелом його доходу є пенсія у розмірі 2878, 17 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2021 року, довідками про доходи від 6 січня 2025 року.
Також посилається на те, що у Республіці Молдова проживає його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є особою з інвалідністю 1 групи та вимагає постійного догляду, оскільки проживає одна у зв'язку зі смертю батька. На підтвердження цього апелянтом додано перелік відповідних документів (посвідчення, сертифікат, довідки, висновок ВЛК та інші).
У зв'язку з поважністю зазначених причин, ОСОБА_1 не ухиляється, а позбавлений можливості виконати рішення Шевченківського районного суду м. Києві у справі № 761/691/17 про стягнення з нього на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованості за надані юридичні послуги в розмірі 121 920, 80 грн., 3 відсотки річних у розмірі 16 885, 20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 139 610, 26 грн.
Оскільки оскаржуваною ухвалою боржника тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон до виконання зобов'язань за цим рішенням, апелянт позбавлений можливості доглядати за матір'ю.
Суд першої інстанції не врахував, що дії боржника ОСОБА_1 не направлені на ухилення від виконання рішення, обмеження права на виїзд за межі країни є винятковим заходом і застосовується лише за наявності відповідних доказів, а наявність самого лише невиконаного зобов'язання є недостанім.
У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюк В.В. заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Зокрема зазначає, що боржник свідомо ухилявся від виконання обов'язку з погашення заборгованості, ним неодноразово проігноровано повідомлення про виклики державного виконавця, триваюче роками невиконання боржником судового рішення не може виправдовуватися посиланням боржника на сімейні обставини. Тільки після постановлення оскаржуваної ухвали боржник розпочав погашення боргу. Державний виконавець діяв в межах, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні боржник - ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
В судовому засіданні стягувач ФОП ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання не з'явився державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюк В.В., про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про доставку судової повістки - повідомлення до електронного кабінету Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 12 том 2).
Зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості про надання юридичних послуг про стягнення коштів - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість за надані юридичні послуги в сумі 121920, 80 грн., 16885, 20 грн., трьох процентів річних та 139610, 26 грн. інфляційних втрат.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року - без змін.
На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року цим же судом, 22 червня 2020 року видано виконавчий лист про стягнення в боржника на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованості.
Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень, як свідчать надані заявником матеріали, винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При здійснені примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у виконавчому провадженні № 62480410 державним виконавцем винесено наступні постанови: Постанова від 7 липня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; Постанова від 7 липня 2020 року про стягнення виконавчого збору; Постанова від 7 липня 2020 року про арешт коштів боржника; Постанова від 7 липня 2020 року про арешт майна боржника; Постанова від 10 серпня 2020 року про арешт коштів боржника; Постанова від 4 липня 2022 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних; Постанова від 1 вересня 2023 року про арешт коштів боржника; Постанова від 20 вересня 2023 року про арешт коштів боржника (копії зазначених постанов наявні в матеріалах справи).
1 вересня 2023 року державним виконавцем через електронну систему обміну постановами з банками до 23 банків було направлено постанову про арешт коштів боржника.
Державним виконавцем здійснено запити до державних реєструючи органів та відповідних інформаційних систем, а саме до ??Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна(запити щодо зареєстрованого за боржником нерухомого майна); ??Міністерства внутрішніх справ України(запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів); Державної фіскальної служби України (запити про наявні рахунки у боржників-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником-юридичною особою через свої відокремлені підрозділи); ??Пенсійного фонду України (запити про осіб-боржників, які отримують пенсії /про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи);??Державної податкової служби України(запити про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником-фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є період, задекларованих боржником-фізичною особою-підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця Державної прикордонної служби України (запити щодо перетину боржником державного кордону) (далі по тексту цього подання - Запит до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів боржника). За результатом опрацювання вказаними державними органами/інформаційними системами вищезазначених запитів, державним виконавцем отримані відповідні інформаційні довідки/ відповіді.
Згідно з інформаційної довідки № 215208735 від 7 липня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що відомості щодо реєстрації за боржником ОСОБА_1 речових прав на нерухоме майно відсутні. Копія зазначеної інформаційної міститься в матеріалах подання.
Відповідно до відповідей на запити: №82776719 від 7 липня 2020 року, №83155271 від 13 липня 2020 року, №85441512 від 27 серпня 2020 року, №173390116 від 1 вересня 2023 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів, в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. (копії відповідей на запити наявні в матеріалах справи).
Згідно відповідей на запити: №82776709 від 7 липня 2020 року, №83155269 від 13 липня 2020 року, №85441499 від 27 серпня 2020 року до Державної фіскальної служби України, інформація про номери рахунків, відкриті боржником ОСОБА_1 (податковий помер НОМЕР_2 ) у банках та інших фінансових установах, до ДФС не надходила (копія відповідей наявні в матеріалах справи).
Відповідь № 1063968660 від 14 липня 2020 року на запит №83155265 від 13 липня 2020 року до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які отримують пенсії, інформацію зазначено, що боржника ОСОБА_1 не знайдено (копія відповіді наявна в матеріалах справи).
Згідно відповіді № 1063965932 від 14 липня 2020 року на запит №83155266 від 13 липня 2020 року Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію щодо боржника ОСОБА_1 не знайдено (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до відповіді на запит №173390102 від 1 вересня 2023 року до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів боржника, перелік джерел та сум отриманих боржником ОСОБА_1 доходів не встановлено (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно з відповіді на запит № 175361931 від 20 вересня 2023 року до Пенсійного фонду України про фізичних осіб-боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє їх місто роботи, боржник ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Кисні (Шевченківський район), боржнику нараховується пенсія в розмірі 2778, 17 грн. останнє місце роботи останнього зазначено ТОВ «Будівельна Компанія Максібуд Інжиніринг» (копія наявна в матеріалах справи).
10 серпня 2020 року державною виконавчою службою було направлено постанову від 10 серпня 2020 року про арешт коптів боржника ОСОБА_1 до АТ «ПУМБ», АТ «КРЕД АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», АТ «АЛЬФА-БАНК» (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно змісту отриманих державних виконавцем листів: АТ «ПУМБ» реф. 116/11744-1/07 від 17 серпня 2020 року, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» №15610/3502 від 18 серпня 2020 року, ПАТ «БАНІ ВОСТОК» №05/8564 від 19 серпня 2020 року, АТ «УКРЕКСІМБАНК» № 204-00/3254 від 21 серпня 2020 року, ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» № 148/24504/2020 від 26 серпня 2020 року, АТ «АЛЬФА-БАНК» №73825/26-б/б від 31 серпня 2020 року - постанова від 10 серпня 2020 року про арешт коштів боржника повернута без виконання через відсутність у зазначених банках рахунків боржника/відсутність такого клієнта (копія наявна в матеріалах справи).
1 вересня 2023 року державним виконавцем до банків учасників електронного документообігу: зокрема до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «ОКСІ БАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ АКВ «ЛЬВІВ», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «ІДЕЯБАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «БАНК АВАНГАРД», АТ «СЕНС БАНК», АТ «БАНК АЛЬЯНС», ПАТ АБ «АЛЬЯНС», ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «АЛЬТБАНК», АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА», АТ «БАНК3/4», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» направлено постанову про арешт коштів боржника від 20 вересня 2023 року № 6248041 шляхом накладення КЕП.
Відповідно до електронного повідомлення АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 5 жовтня 2023 року арешт накладено на рахунки боржника ОСОБА_1 : НОМЕР_3 (980) залишок коштів на рахунку: 0.00, НОМЕР_4 (980) залишок коштів на рахунку: 0.00 (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно відомостей які містяться в ІС ДІ «НАІС»,13 жовтня 2023 року накладено арешт на рахунки боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: НОМЕР_5 гривня (UAH) залишок коштів на рахунку: 0.00, НОМЕР_6 гривня (UAH) залишок коштів на рахунку: 523.06 грн. (копія наявна в матеріалах справи).
27 вересня 2023 року державний виконавець направив постанову від 20 вересня 2023 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на адреси банків: АТ «ІОНЕКС БАНК», АТ «А-БАНК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «РАДАБАНК», ПАТ «ПРАВЕКС БАНК», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», АТ «ПУМБ», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», ПАТ «РВС БАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», АТ КБ «ГЛОБУС БАНК» (копія наявна в матеріалах справи).
Відповіді/повідомлення від вищезазначених банків зазначено, що виконання постанови від 20 вересня 2023 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , зокрема, відповіді: АТ «ЮНЕКС БАНК» від 28 вересня 2023 року, АТ «А-БАНК» від 6 жовтня 2023 року, ПАТ «МТБ БАНК» від 4 жовтня 2023 року, АТ «РАДАБАНК» від 5 жовтня 2023 року, ПАТ «ПРАВЕКС БАНК» від 19 жовтня 2023 року, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІРО» від 11 жовтня 2023 року, АТ «ПУМБ» від 16 листопада 2023 року, електронне повідомлення АТ «УКРЕКСІМБАНК» від 5 жовтня 2023 року, АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» від 02.10.2023, ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» від 29 вересня 2023 року, ПАТ «РВС БАНК» від 2 жовтня 2023 року, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 29 вересня 2023 року, відповідь АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» від 2 жовтня 2023 року, АТ КБ «ГЛОБУС БАНК» від 4 жовтня 2023 року постанова від 20 вересня 2023 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 повертається без виконання через відсутність у зазначених банках рахунків боржника/відсутність такого клієнта (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 8 листопада 2023 року станом на 4 листопада 2023 року транспортні засоби за боржником ОСОБА_1 не зареєстровані (копія наявна в матеріалах справи).
З наведеного вбачається, що вжиті державним виконавцем перелік заходів, визначений законом «Про виконавче провадження» виявились безрезультатними.
Разом з тим, стягувачем ФОП ОСОБА_2 також вживались заходи щодо виконання рішення суду. У зв'язку невиконанням станом на 4 вересня 2023 року боржником судового рішення, стягувач звернувся до державного виконавця з заявою про вчинення виконавчих дій, в якій надав додаткові відомості щодо сторін виконавчого провадження, а також, разом з вчиненням інших виконавчих дій, в пункті 8 прохальної частини зазначеної заяви просив державного виконавця викликати боржника з приводу невиконання виконавчого документу, що перебуває на виконанні у виконавчому провадженні № 62480410 (копія заяви наявна в матеріалах справи).
20 вересня 2023 року, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) направив виклик боржнику ОСОБА_1 до державного виконавця, яким зобов'язано останнього з'явитись до державного виконавця 22 вересня 2023 року о 10:30 за адресою:01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110 для надання пояснень стосовно невиконання вимог виконавчого документа, надання достовірних відомостей щодо матеріального стану боржника та надання витребуваних у боржника виконавцем підтверджуючих документів (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 0600046919383, зазначене поштове відправлення 21 вересня 2023 року знаходилося в точці видачі/доставки та було отримано 21 вересня 2023 року боржником особисто (копія наявна в матеріалах справи).
У зв'язку з неявкою боржника до державної виконавчої служби на виклик державного виконавця від 21 вересня 2023 року, 6 жовтня 2023 року рекомендованим поштовим відправленням № 0600050683041 боржнику ОСОБА_1 направлено повторний виклик державного виконавця, яким зобов'язано останнього заявитись до державного виконавця 18 жовтня 2023 року за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110 для надання пояснень стосовно невиконання вимог виконавчого документа, надання достовірних відомостей щодо матеріального стану боржника та надання витребуваних у боржника виконавцем підтверджуючих документів (копія наявна в матеріалах справи).
Рекомендоване поштове відправлення №0600050683041 отримано за довіреністю, що підтверджується роздруківкою трекінгу (копія наявна в матеріалах справи).
У зв'язку з неявкою боржника до державної виконавчої служби на виклики державного виконавця від 20 вересня 2023 року та від 6 жовтня 2023 року, 10 листопада 2023 року цінним поштовим відправленням № 01001128554293 боржнику ОСОБА_1 направлено постанови виконавчого провадження та третій виклик державного виконавця, яким зобов'язано боржника з'явитись до державного виконавця 15 листопада 2023 року о 15:30 за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110 для надання пояснень стосовно невиконання вимог виконавчого документа, надання достовірних відомостей щодо матеріального стану боржника та надання витребуваних у боржника виконавцем підтверджуючих документів (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 0100112855429, зазначене поштове відправлення з 12 листопада 2023 року знаходилося в точці видачі/доставки, 15 листопада 2023 року не було вручене під час доставки: інші причини, 26 листопада 2023 року було повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання. Копія трекінгу поштового відправлення № 0100112855429 (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно відомостей, наданих на запит державного виконавця Державною прикордонною службою України 11 вересня 2023 року, боржник ОСОБА_1 у період з 10 липня 2020 року по 11 вересня 2023 року здійснив 76 перетинів державного кордону України та перебував за кордоном України 133 дні.
З іншого боку зі змісту Відповіді на запит № 175361931 від 20 вересня 2023 року до ПФУ вбачається, що останнє місцем роботи боржника ОСОБА_1 на 1 лютого 2021 року зазначено ТОВ «Будівельна Компанія Максібуд Інжиніринг», що вказує на перебування боржника ОСОБА_1 до 1 лютого 2021 року у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна Компанія Максібуд Інжиніринг».
З інформації наданої Пенсійним фондом України ОСОБА_1 нараховується пенсія у розмірі 2 778,17 грн., остання дата нарахування 1 вересня 2023 року.
12 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва задовольнив подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюка В. В. та постановив ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що тимчасове обмеження права виїзду за межі України щодо боржника не порушить його права на вільне пересування.
У процесі примусового виконання вимог вказаного виконавчого провадження державним виконавцем вжито вичерпний перелік заходів, спрямований на повне та фактичне виконання вимог виконавчого документа, однак вжиті державним виконавцем заходи виявились безрезультатними.
Матеріали справи також містять інформацію, щодо вжиття заходів і стягувачем ФОП ОСОБА_2 .
Факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на Видайка С.М. судовим рішенням підтверджується матеріалами подання приватного виконавця, а відтак подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюком В.В. підлягає задоволенню.
Застосоване обмеження відповідає усім трьом критеріям, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гочев проти Болгарії» («Gochevv.Bulgaria» від 26 листопада 2009 року) - ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та перебуває в справедливому балансі між правами заявника та публічним інтересом (тобто є пропорційним меті його застосування).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався, зокрема, на той факт, що судом першої інстанції не враховано того, що дії боржника не направлені на ухилення від виконання рішення, а обмеження права на виїзд за межі країни є винятковим заходом і застосовується лише за наявності відповідних доказів, а саме лише невиконаного зобов'язання є недостанім. Єдиним джерелом його доходу є пенсія у розмірі 2878, 17 грн., що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2021 року, довідками про доходи від 6 січня 2025 року.
Також посилається на те, що у Республіці Молдова проживає його мати ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю 1 групи та вимагає постійного догляду, оскільки проживає одна у зв'язку зі смертю батька. На підтвердження цього апелянтом додано перелік відповідних документів (посвідчення, сертифікат, довідки, висновок ВЛК та інші).
Оскільки оскаржуваною ухвалою боржника тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон до виконання зобов'язань за цим рішенням, апелянт позбавлений можливості доглядати за матір'ю.
Проте такі доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті апеляційним судом як підстава для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як встановлено та не заперечується боржником, ще у 2019 році Шевченківський районний суд. М. Києва ухвалив рішення про стягнення з апелянта на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованості у відповідному розмірі. В подальшому, постановою апеляційного суду дане рішення залишено в силі.
Тобто, апелянт з дня ухвалення цього рішення (2019 рік) знав про виникнення у нього обов'язку з повернення коштів. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та апелянтом не заперечується той факт, що 23 вересня 2023 року боржником ОСОБА_1 особисто отримано поштове відправлення № 0600046919383 (лист державного виконавця про виклик) та повторне отримання такого 9 листопада 2023 року вже представником останнього за довіреністю, відповідно боржник був обізнаний щодо наявності відкритого виконавчого провадження, однак жодного разу не з'явився до державної виконавчої служби, що засвідчено копією акту державного виконавця від 22 вересня 2023 року та 18 жовтня 2023 року (а.с.92-93). Спростування зазначеного матеріали справи не містять. В судовому засіданні боржником також не заперечувався факт його обізнаності з виконавчим провадженням щодо нього.
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України регулюється ст. 441 ЦПК України. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 441 ЦПК України).
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця (ч. 4 ст. 441 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження с невід?ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)) судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України (абзац 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац 8 п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого ст. 55 Конституції України права кожного на судовий захист.
Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, ч. 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Як зазначає державний виконавець, вжиті заходи відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду не досягли бажаного результату, рішення суду не виконано боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України передбачено ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
У зв'язку з цим, положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Таким чином, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд повинен з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
З огляду на це, обов'язок доказування ухилення від виконання рішення покладено саме на виконавця.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
З аналізу наявних в матеріалах справи документів колегія суддів дійшла до висновку, що державним виконавцем Рабоволюком В.В. здійснено усі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для забезпечення виконання боржником ОСОБА_1 свого обов'язку з погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 6248041, такі дії підтверджуються матеріалами справи. Натомість, враховуючи обізнаність боржника ОСОБА_1 з рішенням суду, згідно якого у нього виник обов'язок з погашення заборгованості, ігнорування викликів державного виконавця, відсутності будь - яких дій з повернення коштів стягувачу - ФОП ОСОБА_2 , перебування ОСОБА_1 до 1 лютого 2021 року в трудових відносинах з ТОВ «Будівельна Компанія Максібуд Інжиніринг», а також, як було встановлено у судовому засіданні - наявності тієї обставини, що виконання рішення суду від 2019 року розпочато тільки після винесення оскаржуваної ухвали, свідчить про умисне невиконання боржником ОСОБА_1 свого обов'язку згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва та відкритого на підставі такого рішення виконавчого провадження № 6248041.
Посилання апелянта на сімейні обставини, у зв'язку з якими його виїзд за межі України є необхідністю, не є обґрунтованою та доведеною підставою невиконання ним рішення суду та сплати боргу. Боржником не доведено допустимими та належними доказами протилежного.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус