11 серпня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/907/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Поляк М.В. звернулась з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1) в оформленні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в частині призову під час мобілізації резервіста військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання обов'язків.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.12.2024 звернувся до відповідача-1 із заявою про надання відстрочки, оскільки здобуває вищу освіту в закордонному навчальному закладі за освітнім ступенем бакалавр. Однак, 02 лютого 2025 році він був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до відповідача-2. Позивач не погоджується із такими рішеннями та діями відповідачів, вважає, що в нього наявне право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 подав суду відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що на момент здійснення мобілізаційних заходів позивачу 25.12.2024 року було відмовлено у наданні відстрочки, оскільки позивачем не надано довідку про здобувача освіти, сформовану у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Беручи до уваги придатність до військової служби позивача та наявність рішення від 25.12.2025 про відмову у наданні відстрочки, позивача у відповідності до вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було призвано на військову службу під час мобілізації.
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.
Військова частина НОМЕР_1 також подала відзив на позов, в якому наголошувала, що не має відношення до мобілізаційних заходів щодо позивача. Також вказує, що наказом від 03.02.2025 №35 останній був прийнятий на військову службу та зарахований до списків в/ч НОМЕР_2 , а отже є військовослужбовцем. 12.02.2025 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №44 ОСОБА_1 11.02.2025 самовільно залишив розташування військової частини. Відтак вважає, що спірний наказ є актом індивідуальної дії і вичерпав свою дію, а отже і не може бути скасований згідно принципу правової визначеності.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 перебував на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10 зворот).
13.12.2024 ОСОБА_1 скерував поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 лист (а.с.12), в якому надіслав такі документи (а.с.9-11, 13-18):
- заява про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- копія паспорта громадянина України та картки платника податків;
- копія довідки про прийом іноземця на навчання від 30.09.2024;
- довідка про статус студента від 30.09.2024;
- копії квитанцій по платі за навчання;
- копія диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_3 з додатком;
- повідомлення про оновлення військово-облікових даних ОСОБА_1 від 13.12.2024;
- ВОД з унікальним електронним ідентифікатором у вигляді двовимірного штрихкоду.
17.12.2024 адвокат Поляк М.В. направила ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит (а.с.19-21).
За наслідками розгляду заяви від 13.12.2024 комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 25.12.2025 відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки до заяви про надання відстрочки не надано належних, підтверджуючих документів факту навчання, затверджених постановою КМУ від 16.05.2024 №560, зокрема додаток 9 (а.с.55).
Заявник повідомлений про результати розгляду його заяви та прийняте комісією рішення, а також причини відмови в наданні відстрочки від призову за мобілізацією шляхом надіслання повідомлення від 25.02.2025 №89/9218, оформленого за формою згідно Додатку 7 до Порядку №560 (а.с.49).
30.12.2024 на адвокатський запит ОСОБА_2 від 23.12.2024 Державне підприємство "Інфоресурс" як технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти повідомило, що інформація щодо здобуття ОСОБА_1 вищої освіти за освітнім ступенем (рівнем) бакалавр в ЄДЕБО відсутня (а.с.22).
02.02.2025 відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с.50).
02.02.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації (а.с.51).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2025 ОСОБА_1 з 03.02.2025 зараховано до списків частини (а.с.43).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.02.2025 прийнято рішення вважати солдата ОСОБА_1 таким, що з 11.02.2025 року залишив самовільно вказану військову частину (а.с.43 зворот).
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до положень ст.ст. 2, 27 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Згідно із ст.39 Закону №2232-XII призову на військову службу під час мобілізації в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підлягають резервісти та військовозобов'язані. Водночас статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено підстави для надання відстрочки від призову за мобілізацією військовозобов'язаним.
Частиною третьою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3543-XII) визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Оцінюючи аргументи сторін щодо правомірності оскарженого рішення щодо необхідності долучення довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 відповідно до пункту 62 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року (зі змінами) для того, щоб отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, суд керується такими мотивами.
Частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України; цей порядок визначає порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби тощо.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України 16.05.2024р. прийняв Постанову №560, якою затвердив «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560), що містить розділ «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення».
Для розгляду питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (пункт 57 Порядку 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія при РТЦК та СП вивчає отримані заяву військовозобов'язаного, що бажає отримати відстрочку від призову за мобілізацією, та додані до неї підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання (пункт 58 Порядку №560).
В ході розгляду справи встановлено, що позивач 13.12.2024 подав заяву із додатками поштою, відповідач розглянув заяву 25.12.2025 по суті.
В Додатку 5 до Порядку №560 наведено «Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»», окремо для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону №3543-XII.
Проаналізувавши вищезазначені нормативні акти, суд дійшов висновку, що описані акти парламенту та уряду (Закон №3543-IX та Порядок №560) дозволили досягти юридичної визначеності в питанні надання відстрочки від мобілізації, оскільки чітко регламентували діяльність усіх без винятку підрозділів комплектування в межах держави з цього питання та усунули будь-яку можливість посадових осіб МТЦК та СП на власний розсуд визначати перелік документів, необхідних та достатніх для надання відстрочки від призову за мобілізацією.
Так, Порядок №560 передбачає, що для надання відстрочки за частиною третьою статті 23 Закону №3543-XII для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів документом, що підтверджує право на відстрочку є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Оскільки позивач до заяви від 13.12.2024 не додав такої довідки, відповідач правомірно відмовив йому у наданні відстрочки від мобілізації.
Окрім цього, суд звертає увагу, що із адвокатським запитом сторона позивача звернулась до Державного підприємства "Інфоресурс" як технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти лише 23.12.2024, тобто вже після подання позивачем заяви про відстрочку, і відповідь на який датований 30.12.2024, тобто вже після прийняття рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу.
Оцінюючи аргументи представника позивача про те, що надані ним документи фактично посвідчують ту ж обставину, що і довідка про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560, суд керується такими мотивами.
Позивач стверджує, що додані ним до заяви від 13.12.2024 документи підтверджують факт прийняття позивача на навчання до Університету внутрішньої безпеки в Лодзі за програмою підготовки бакалавра та статус студента.
Так, позивач долучив до позову копію довідки про прийом іноземця на навчання, довідки про статус студента у Закладі внутрішньої безпеки м.Лодзь (Польша) (а.с.13-15).
Проте, на переконання суду, додані позивачем до заяви від 13.12.2024 довідки та інші документи не підтверджують такого статусу, не дають змоги встановити здобуття позивачем рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" та не є підставою для прийняття комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позитивного рішення про надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією на підставі частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.
Крім того, суд звертає увагу, що додані квитанції не підтверджують факту оплати навчання позивача у Університеті внутрішньої безпеки в м.Лодзь (Польща) як стверджує позивач, оскільки отримувачем є Житомирський інститут МАУП та ПРАТ ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом (а.с.17-18).
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що відповідач-1 у спірних правовідносинах діяв відповідно до Закону №3543-XII та Порядку №560, і прийняв законне та обґрунтоване рішення у встановлені законодавством строки. Суд, враховуючи наведені вище мотиви, визнає, що відповідач за наслідками вивчення заяви позивача від 13.12.2024 дійшов правильного висновку, що надані заявником документи не відповідають вимогам статті 23 Закону №3543-XII та Порядку №560, а тому правомірно прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки, зафіксоване в протоколі засідання комісії від 25.12.2024; при цьому заявника належно повідомлено про прийняте відповідачем рішення у передбачений Порядком №560 спосіб (шляхом надіслання повідомлення за формою Додатку 7 до Порядку №560).
Отже, в задоволенні позовних вимог позивача про скасування рішення відповідача-1 слід відмовити з мотивів їх безпідставності. З огляду на висновок суду по суті основних вимог в задоволенні похідних позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії також слід відмовити.
Щодо правомірності винесення наказу в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 суд зазначає, що оскільки правомірність прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підтверджена в ході розгляду справи, то і відсутні підстави для визнання протиправним наказу відповідача -1 в частині призову на військову службу і наказу відповідача -2 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач-1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 );
Відповідач-2 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Суддя В.О. Кушнір