Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань строку звернення до суду
12 серпня 2025 року справа №520/17968/25
Харківський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовну заяв у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, - за 102 дні, з яких 90 днів підлягають оплаті на загальну суму 210 000 гривень;
- зобов'язати Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову винагороду, передбачену абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у загальному розмірі 210000 гривень за 90 днів (із 102 сумарно обчислених днів) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора.
Представник відповідача надіслав суду заяву, в якій просив суд залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , посилаючись на те, що предметом цього спору є нарахування та виплата одноразової грошової винагороди до 70000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно за період з 17.04.2024 до 16.08.2024. До суду з даним позовом представник позивач звернувся лише 06.07.2025, що свідчить про пропущений ним, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.
Представник позивача надіслав суду заперечення на заяву представника відповідача, в яких, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Про відмову відповідача в задоволенні заяви щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, визначеною постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" позивач дізнався з листа від 27.06.2025 №8892-2025, відтак вважає строк звернення до суду з даною позовною заявою не пропущеним.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи заяви представника відповідача, заперечення представника позивача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
У розумінні п.17 ч.1 ст.4 КАС України предмет ініційованого заявником спору охоплюються суспільними відносинами з проходження особою публічної служби, тому строк звернення до суду у даному випадку встановлений ч.5 ст.122 КАС України і складає один місяць.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли на ці відносини з частині оплати праці може бути поширена дія положень ст.233 Кодексу законів про працю України.
Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р №2352-ІХ відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.
Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Винятки з цієї норми за ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ підлягають поширенню на спірні правовідносини.
У вимірі спірних правовідносин суд звертає увагу, що правила та процедури виплати грошового забезпечення поліцейським регламентуються приписами постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 за №669/28799).
Згідно з п.6 постанови КМУ №988 видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання Національної поліції.
Згідно з п.7 Порядку №260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Пунктом 13 Порядку №260 встановлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.
Як зазначено у позові, заявник проходив службу в поліції з 07.11.2015 по 24.10.2024.
27.05.2025 заявник подав до відповідача звернення №4/5/4 з приводу виплати одноразової винагороди, передбаченої абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" на загальну суму 210 000 гривень.
У відповідь на це звернення, відповідач надіслав лист від 27.06.2025 №8892-2025, яким відмовив ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2025 у справі №620/15959/24 зауважив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
За висновком Верховного Суду у справі №620/15959/24, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Застосовуючи положення цих норм права до спірних правовідносин, суд зауважує, що клопотання про залишення позову без розгляду не містить жодних доказів доведення до відома позивача відомостей / інформації про облік часу проходження публічної служби в аспекті призначення, обчислення, нарахування, виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 календарних днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на умовах, визначених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів достеменної обізнаності заявника із фактичним станом виконання суб'єктом владних повноважень публічного обов'язку щодо оплати часу служби публічного службовця, у розумінні статей 233, 238 Кодексу законів про працю України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність належними у справі доказами доводів заяви представника відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача.
Керуючись ст.4-12, 47, 240, 241-243, 248, 256, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО