Справа № 420/26981/25
12 серпня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій, рішень,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та його посадових осіб щодо здійснення планової перевірки характеристик продукції та сукупних заходів у ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.04.2025 року №825 в період з 07.04.2025 року по 15.05.2025 року, що оформлені актом перевірки характеристик продукції від 07.04.2025 року №858 та скасувати його; визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та його посадових осіб в частині складання протоколу №18 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 14.07.2025 року, постанови про накладення штрафу від 14.07.2025 року №59 та скасувати її.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом в частині оскарження дій, акту та протоколу слід відмовити, з огляду на наступне. Так, згідно із частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
В той же час, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки діяльності підконтрольного суб'єкта і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, акт / протокол, складений посадовими особами контролюючого органу за результатами контрольного заходу не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для підконтрольного суб'єкта, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт / протокол може бути підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, що й має місце в даному випадку.
Предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, з якими пов'язується виникнення прав та обов'язків у інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
З огляду на викладене, дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та його посадових осіб щодо здійснення планової перевірки характеристик продукції та сукупних заходів у ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.04.2025 року №825 в період з 07.04.2025 року по 15.05.2025 року, що оформлені актом перевірки характеристик продукції від 07.04.2025 року № 858, протоколом №18 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 14.07.2025 року - не породжують публічно-правових наслідків, якими є відповідні рішення, прийняті на підставі проведеної перевірки (в даному випадку - постанова про накладення штрафу від 14.07.2025 року №59).
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, не відповідає законодавству, позаяк факт проведення перевірки та стверджувані ним обставини не спроможні порушити права особи та складаються виключно на реалізацію компетенції суб'єкта владних повноважень, в даному випадку - Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Отже у відкритті провадження в частині заявлених вимог про визнання протиправними дії та скасування акту перевірки, протоколу слід відмовити.
Крім того, позивач звернувся до суду як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, хоча прохальна частина адміністративного позову стосується саме ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Ця норма демонструє практичну відмінність між статусами фізичної особи та фізичної особи-підприємця (ФОП) у контексті адміністративного судочинства.
У Кодексі адміністративного судочинства України статус фізичної особи та фізичної особи-підприємця (ФОП) визначає характер публічно-правового спору та обсяг процесуальних прав. Фізична особа виступає стороною у спорах, де захищає свої права як громадянин (пенсії, субсидії, мобілізація тощо), тоді як ФОП - у випадках, коли спір стосується господарської діяльності, наприклад, податкові спори чи питання дозволів від органів влади.
Ця відмінність має процесуальні наслідки: змінюється підсудність справи, обсяг доказування, а також можливість звільнення від сплати судового збору. Наприклад, у спорах щодо соціального захисту фізичні особи зазвичай звільняються від збору, а ФОП ні. Крім того, до підприємця як суб'єкта господарювання суд ставиться як до більш досвідченого учасника, що може впливати на оцінку його процесуальних дій.
Позивач повинен чітко визначити свій статус у позовній заяві, адже це визначає логіку всієї справи. Таким чином, правильна кваліфікація статусу позивача - ключовий елемент ефективного захисту прав в адміністративному процесі, у зв'язку із чим позивачу належить уточнити адміністративний позов в аспекті свого статусу (ФО чи ФОП).
Крім того, в адміністративному позові зазначено, що позов не містить вимог немайногового характеру та не зазначено ціну адміністративного позову.
В свою чергу, позивачем оскаржується постанова про накладення штрафу.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Відтак, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 169 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Отже позивачем, в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не зазначено ціну позову майнового характеру.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. ст. 169, 170 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 відкритті провадження по справі за його позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій щодо здійснення планової перевірки характеристик продукції та сукупних заходів у ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.04.2025 року №825 в період з 07.04.2025 року по 15.05.2025 року, що оформлені актом перевірки характеристик продукції від 07.04.2025 року №858 та скасувати його; визнання протиправними дій Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та його посадових осіб в частині складання протоколу №18 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 14.07.2025 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу від 14.07.2025 року № 59 - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк