12 серпня 2025 р. № 400/6809/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Миколаївська, 26/6,м. Миколаїв,54018, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування адміністративного акту, визнання дій протиправними,зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі по тексту Позивач) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі по тексту - Відповідач 1; Управління соц.виплат ), ГУ ПФУ у Миколаївській області (далі о тексту Відповідач 2 ; ГУ ПФУ) про (з урахуванням уточнень) визнання протиправним та скасувати Рішення Управління соц.виплат про відмову в призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 1247104160-2024-1 від 07.10.2024 року, визнати протиправними дії Управління соц.виплат про визнання ОСОБА_1 особою яка вперше звернулася за отриманням довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщена особа у жовтні 2024 року та зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради визнати ОСОБА_1 особою яка перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа з 06.10.2022 року та якій була призначена та виплачувалась допомога на проживання внутрішньо переміщеній особі з 06.10.2022 року , зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської вчинити необхідні дії по виконанню вимог Порядку «надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», який затверджено постаново. КМУ № 332 від 20.03.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачка з 06.10.2022 року має статус внутрішньо переміщеної особи, та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи від Криворізької МР. При зміні фактичного місця проживання, у жовтня 2024 року Позивачка звернулася до Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, з заявою про продовження отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, оскільки з жовтня 2024 року має довідку на проживання внутрішньо переміщеної особи на території м. Миколаєва. Повідомлення «Про надання допомоги сім'ям з дітьми» від 07.10.2024 року, Позивачці відмовили в призначенні допомоги , мотивуючи тим, що з серпня 2024 року до Порядку № 332 внесені законодавчі зміни, через що Позивачка не відповідає умовам, що визначені Порядком № 332, та допомога їй не може бути призначена. Позивачка вважає , це рішення протиправним , та наголошує , що зміни до Порядку № 332 стосуються осіб яким вперше призначається допомога, а оскільки до серпня 2024 року вона мала статус внутрішньо переміщеної особи та отримувала допомогу на проживання як ВПО , то Відповідач 1 при прийняття Рішення про від мову в наданні допомоги на проживання ВПО діяв поза межами закону, чим порушив її права.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 36)
11.07.20025 року від Відповідача 1 на адресу суду надійшов Відзив на позивну заяву, де Управління соц.захисту висловило свою не згоду з зваленими позовними вимогами , та зазначило, що після зміни місця проживання Позивачка звернулася до Управління соц.захисту та отримала довідку про взяття на облік як ВПО від 04.10.2024 року у м. Миколаєві. При розгляді зави Позивачки про призначення допомоги на проживання ВПО , Управління керувалося положеннями Порядку № 332 , які були чинні на день звернення особи з завоюю, а від так п. 13-2 п.п. 6) визначено , що допомога на проживання ВПО призначається особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання. Позивачці на час звернення вже виповнилося 55 років, на обліку в центрі зайнятості як безробітна не стояла, як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, Позивачка не надала відомостей . Не працювала, від так дані з її власноруч заповненої анкети , працівники Управління були перенесенні в програму призначення допомоги та , отримано рішення про відмову в призначені допомоги на проживання ВПО. Відповідач наголошує , що при прийнятті оскаржуваного рішення, Управління діяло в межах та в спосіб визначений законом, просить суд відмовити в задоволенні позову . (а.с.46-48)
Ухвалою суду від 15.07.20025 року судом до участі у справі в якості другого відповідача залучено ГУ ПФУ у Миколаївській області ( а.с. 67-68)
25.07.2025 року від Позивача надійшла заява про уточнення пункту 5 позовних вимог (а.с.72)
25.07.2025 року Позивачка надала до суду Відповідь на відзив , де зазначає , що Відповідач 1 відмовив їй у виплаті допомоги ВПО як особі яка вперше звернулася за призначенням допомоги ВПО. Позивачка не є особою , що вперше звернулася за призначенням допомоги ВПО , їй вже була призначена допомога та виплачувалася з 06.10.2022 року , а від так Позивачка вважає, що Відповідач 1 помилково до спірних правовідносин застосовує положення п.6 ст.13-2 Порядку № 332. (а.с.73-77)
29.07.20205 року від Відповідача 2 (ГУ ПФУ у Миколаївській області ) надійшов відзив на позовну заяву, де заперечує проти задоволення позовної заяви, та вважає, що Рішення про відмову в подовження виплати допомоги ПВО Відповідачем 1 прийнято законно та правомірно . Відповідач 2 посилається на те , що виходячи з фактичних обставин справи у Позивачки відсутнє право на продовження виплат допомоги на проживання ВПО. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухав пояснення сторін в судовому засіданні , дослідив докази, що містяться у справі , судом встановлено :
ОСОБА_2 є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 (а.с. 53-54)
06.10.2022 року Позивачка була взята на облік як внутрішньо переміщена особа Криворізькою територіальною громадою, оскільки мала фактичне місце проживання в АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 12423-5002212032 від 06.10.2022 року (а.с.22)
Позивачці була призначена та виплачувалася допомога на поживання ВПО Криворізьким Управлінням соц. виплат Міської ради , що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с.95)
Виплати допомоги ВПО на проживання у розмірі 2000 щомісячно виплачувалися Позивачці Криворізьким Управлянні соціальних виплат по травень 2024 року .
04.10.2024 року Позивачка взята на облік як ВПО яка змінила своє фактичне місце проживання - АДРЕСА_4 , та ОСОБА_1 видана довідка № 4802-5003478598 (а.с. 23)
04.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідач 1 з повторною заявою про надання допомоги ВПО, разом з заявою Позивачка заповнила та подала Анкету (а.с.49, 50).
07.10.2024 року після розгляду Заяви Позивачки, Управлінням соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення ММР прийнято рішення № 1247104160-2024-1 про відмову в призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв'язку з тим , що особа не відповідає умовам визначеним Порядком надання допомоги ВПО (а.с.98)
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного :
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Закон № 1706-VII відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
Факт проживання Позивачки на території України , яка є тимчасово окупованою підтверджується реєстрацією місця проживання у АДРЕСА_2 .
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
22.03.2022 року набрала чинності постанова КМУ № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_1 була призначена та виплачувалася Допомога на проживання ВПО ОСОБА_3 захисту з 06.10.2022 року по травень 2014 року.
Відповідно до положень Порядку № 332 Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
З аналізу положення пунктів 2 та 3 Порядку № 332 можливо зробити висновок про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачка зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа вперше 06.10.2022 року та отримувала допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання.
При зверненні до Відповідача 1 - 04.10.2024 року, Управління соц. захисту Миколаївської ММР, при розгляді її звернення для надання допомоги на проживання ВПО мала керуватися положеннями Порядку № 332 в редакції від 25.09.2024 року .
Пункт 5. Порядку № 332 передбачає, що Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
Так Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» до дня звернення.
Переміщення вважається повторним, якщо внутрішньо переміщена особа повторно залишила або покинула своє місце проживання та перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також якщо внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) її житлове приміщення.
Допомога призначається особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення:
у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;
яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, перелік яких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року.
Пункт 5-1. із 1 грудня 2023 р. допомога непрацюючій особі працездатного віку призначається з місяця звернення.
Непрацююча особа працездатного віку протягом трьох місяців з дня призначення допомоги повинна сприяти своїй зайнятості (згідно з вимогами статті 4 Закону України “Про зайнятість населення») шляхом працевлаштування/реєстрації як фізичної особи - підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу/ваучера на навчання або набути статусу безробітного.
Якщо особа не сприяла своїй зайнятості або не набула статусу безробітного протягом трьох місяців з дня призначення допомоги, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає після закінчення тримісячного строку.
Процедура реєстрації/перереєстрації безробітних і ведення обліку осіб, які шукають роботу, здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446
Державна служба зайнятості надає 5 числа кожного місяця Мінсоцполітики відомості про осіб (з числа отримувачів допомоги), зареєстрованих як безробітні, узятих на облік як таких, що шукають роботу, шляхом електронної інформаційної взаємодії (за технічної можливості).
Виплата допомоги непрацюючому працездатному отримувачу припиняється в разі нездійснення ним заходів для забезпечення своєї економічної самостійності, передбачених в абзаці другому цього пункту.
На підставі вищевикладеного , суд приходить висновку , що оскільки позивачка перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, з урахуванням того, що така допомога була призначена їй ще 06.10.2022 року та виплачувалася, а відтак відповідач 1 протиправно застосував до Позивачки вимоги Порядку № 332 та відмовив у нарахуванні та виплати допомоги на поживання ВПО, які мають бути застосовані лише до осіб, які вперше звернулися за виплатою допомоги на проживання ВПО.
Позивачка не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак відмова відповідача у ненаданні заявленої позивачкою допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.
Водночас, Відповідно до положень Постанови КМУ № 695 від 11 червня 2025 року «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України», Постанови КМУ від 25 червня 2025 року № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» (далі Постанова № 765), Постанова КМУ від 23 червня 2025 року № 766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог» (далі Постанова № 766). Перелік видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України. Пункт а тому числу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно по Порядку № 332 Пункт 5-1 із 1 грудня 2023 р. допомога непрацюючій особі працездатного віку призначається з місяця звернення, суд вважає, що вірним шляхом захисту порушеного права Позивач буде зобов'язання ГУ ПФУ у Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання ВПО з жовтня 2024 року.
Позовні вимоги, щодо викладання Позивачки особою яка перебувала на обліку, як ВПО з 06.10.2022 року не належать задоволенню, оскільки це є встановленим фактом, документально підтверджений довідкою від 06.10.2022 року № 1242-5002212032, що не потребує доказуванню та не заперечується Відповідачем 1.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надала квитанцію № 22 від 23.06.2025 року про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 605,60 грн, щодо витрат на копіювання документів в розмірі 505 грн, суд вважає, що ці витрати не можуть вважатися понесеними Позивачкою, оскільки суду не надано жодних доказів, які свідчили про здійснення таких витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, ГУ ПФУ у Миколаївській області - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління соціальних виплат і компенсації Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про відмову ОСОБА_1 в призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 1247104160-2024-1 від 07.10.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) призначити та виплатити ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) допомогу на проживання ВПО з жовтня 2024 року.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн. 60 коп.) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 12.08.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська