про повернення позовної заяви
12 серпня 2025 рокусправа № 380/14856/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" (61072, Харківська область, м. Харків, просп. Науки, будинок 54; ЄДРПОУ 42831345) з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8203131 /42831345 від 03.02.2023 р;
- зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8. код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати Податкову накладну № 97 від 18.12.2022 ТОВ «ІМЕКС МАКС» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію - 16.01.2023;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Код ЄДРПОУ 43968090, 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь ТОВ «ІМЕКС МАКС» (Код ЄДРПОУ 42831345, 61072, Харківська область, м. Харків, пр-т Науки, 54, ІПН 428313420318) судовий збір у розмірі 1211.20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8. код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «ІМЕКС МАКС» (Код ЄДРПОУ 42831345, 61072, м. Харків, пр-т Науки 54, ІПН 428313420318) судовий збір у розмірі 1211.20,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху.
Позивачем подано заяву у якій просить поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом від ТОВ «ІМЕКС МАКС» (Код ЄДРПОУ: 42831345) та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, викладені у даній Заяві та доданих матеріалах по справі №380/14856/25 та заяву про уточнення заяви про поновлення процесуального строку.
Позивач обґрунтовує заяву тим, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, зокрема у постановах від 21.02.2023 у справі № 420/14761/22 та від 01.03.2023 у справі № 280/2471/21, воєнний стан визнається обставиною, що об'єктивно унеможливлює своєчасне звернення до суду та становить поважну причину для поновлення строку звернення за захистом порушеного права. КАС ВС у низці рішень підтвердив, що воєнний стан є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду (справи №420/5106/22, №380/5721/22), навіть у справах щодо реєстрації ПН, строк може бути поновлений, якщо платник надає обґрунтовану причину. ТОВ «ІМЕКС МАКС», здійснюючи господарську діяльність у місті Харкові, яке протягом усього періоду воєнного стану перебуває під постійною загрозою ракетних ударів, обстрілів та системних руйнувань, з перших днів повномасштабного вторгнення неухильно дотримується принципу пріоритетності безпеки своїх працівників. Під час кожної повітряної тривоги або повідомлень про небезпеку підприємство вживало негайних заходів для зупинення робочого процесу та організованого переміщення персоналу до укриттів, що відповідало як моральним стандартам ведення бізнесу в умовах війни, так і вимогам чинного законодавства. Такий підхід, хоч і був єдино можливим з точки зору збереження життя, водночас ускладнював безперервну роботу офісу, підготовку та подання процесуальних документів, підтримку належного документообігу. В умовах повномасштабної збройної агресії проти України місцезнаходження ТОВ «ІМЕКС МАКС» - місто Харків, яке перебуває у зоні підвищеного ризику та зазнає систематичних обстрілів, - стало критичним фактором, що серйозно вплинув на можливість підприємства здійснювати свою господарську діяльність та ефективно реалізовувати право на судовий захист. Постійні повітряні тривоги, удари по інфраструктурі, тривалі періоди відключення електроенергії, проблеми з інтернетом і зв'язком створювали об'єктивні перешкоди для організації роботи, доступу до систем електронного документообігу, належної комунікації з контрагентами, судами та органами влади. Паралельно з цим, ТОВ «ІМЕКС МАКС» зіштовхнулося з систематичними відмовами з боку Головних управлінь ДПС у реєстрації податкових накладних, що спричинило хвилю однотипних судових спорів, які тривали одночасно в різних юрисдикціях і потребували залучення значного адміністративного та людського ресурсу. Це не лише ускладнило можливість оперативного реагування на нові правові виклики, але й спричинило значні фінансові труднощі: контрагенти, посилаючись на відсутність зареєстрованих податкових накладних, не здійснювали оплати у повному обсязі за вже виконаними договорами, що, у свою чергу, призводило до порушення зобов'язань і вже з боку ТОВ «ІМЕКС МАКС» та ініціювання судових проваджень проти підприємства. У підсумку, сукупність усіх зазначених обставин - збройна агресія, надзвичайно складна безпекова ситуація у Харкові, системні дії контролюючого органу, що потребували одночасного захисту в судах, фінансова дестабілізація, зумовлена як недоброчесними діями ДПС, так і об'єктивними труднощами ведення бізнесу в умовах війни, - створила надмірне процесуальне навантаження та фактичну неможливість своєчасного звернення до суду, що слід визнати поважною причиною для поновлення строку.
Відповідач подав 2 клопотання про залишення позову без розгляду та зазначив, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Згідно з даними податкового обліку, основним місцем обліку позивача є ГУ ДПС у Харківській області, а не основним - ГУ ДПС у Львівській області, з моменту реєстрації від 21.04.2020 року. Це підтверджує, що позивач мав доступ до засобів комунікації та можливість виконати свої процесуальні обов'язки у встановлений строк. Рішенням № 8203128/42831345 від 03.02.2023 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 02.12.2022. Всі документи, що стосуються цієї податкової накладної та оскаржуваного рішення, були належним чином подані позивачем до Головного управління ДПС у Львівській області. Це свідчить про те, що позивач не мав перешкод для виконання своїх зобов'язань перед органами ДПС та судом. Враховуючи, що позивач перебував за неосновним місцем обліку у ГУ ДПС у Львівській області, де обстріли не досягли таких масштабів, як у зонах активних бойових дій, вважаємо, що заявлені у клопотанні обставини не є достатньо обґрунтованими для поновлення строку. Зокрема, зазначене не свідчить про об'єктивні труднощі, які могли б перешкодити своєчасному зверненню до суду Позивач зміг забезпечити своєчасну подачу позовних заяв у своїх численних судових справах, тому неможливо визнати воєнний стан перешкодою для подачі позову. Також варто врахувати що усі документи, необхідні для подачі позовної заяви, позивач мав можливість подати через Електронний суд. Позивачем подано більше 30 позовів, всі ці справи є аналогічними поточній справі і стосуються оскарження відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджує систематичний характер судового захисту прав підприємства. Враховуючи велику кількість подібних справ, позивач мав достатньо часу та можливості для належного захисту своїх прав у суді, а тому не можна стверджувати, що він не мав змоги звернутись до суду вчасно.
При вирішенні заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду суд керувався таким.
Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.
Як встановлено судом рішенням ДПС України №17174/42831345/2 від 20.02.2023 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8203131/42831345 від 03.02.2023 р. - без змін
Так як позивач використав процедуру адміністративного оскарження строк звернення до суду необхідно обчислювати відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення податкового органу.
Позивач у цій справі не заперечує, що порушив строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статтею 122 КАС України та наполягає на тому, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У цій справі позивач доводить, що пропуск ним строку звернення до суду, який становить більше 2 років, зумовлений поважними причинами, які зводяться до збройної агресії, надзвичайно складної безпекової ситуації у Харкові, системних дій контролюючого органу, що потребували одночасного захисту в судах, фінансової дестабілізації, зумовленої як недоброчесними діями ДПС, так і об'єктивними труднощами ведення бізнесу в умовах війни.
У постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
У постанові Верховного Суду від 14.02.2024 по справі №686/22156/23 зазначено, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Суд зазначає, що введення воєнного стану та складна безпекова ситуація у Харкові не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку, так як позивачем не надано суду доказів існування обставин, які об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Позивачем долучено до заяви про поновлення строку звернення до суду графік відключень електроенергії за 2022-2024 р відповідно до якого встановлено, що протягом строку на оскарження рішення з 21.02.2023 по 21.05.2023 відключень електроенергії не відбувалось.
Позивачем долучено докази обстрілів, падіння уламків та пошкоджень в м.Харкові у районі пр.Науки,54, відповідно до якого встановлено, що протягом строку на оскарження рішення з 21.02.2023 по 21.05.2023 такі події не відбувались.
Крім того, судом встановлено, що позивачем протягом 2023-2024 років неодноразово подавались позови до суду, що підтверджує можливість подачі до суду позову у встановленні строки.
Посилання позивача на фінансові труднощі є необгрунтованими, так як доказів таких суду не надано.
Перевіривши наведене обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб'єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки. Таким чином, додані до заяви про поновлення процесуального строку документи не можуть бути визнані належними та достатніми доказами поважності причин його пропуску.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41) ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищенаведене, суд визнає зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними та повертає позовну заяву позивачеві.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 121,123,169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКухар Наталія Андріївна