про залишення заяви без руху
11 серпня 2025 року Київ № 320/40437/25
заяву та додані до неї матеріали Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел» про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України,
Головне управління ДПС у Сумській області 01.08.2025 звернулось засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 11.08.2025 о 14 год. 43 хв.), як стверджують, у порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому просить суд встановити тимчасове обмеження керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел» (код ЄДРПОУ: 42797220) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Мечнікова, буд. 2, літера «А», 18 пов. кв. (офіс) 5) у праві виїзду за межі території України до погашення товариством податкового боргу в сумі 1877514,71 грн або у разі внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел», або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел».
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Пунктами 4 та 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позовна заява не містить позовних вимог до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел».
Крім того, підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) установлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
За правилами частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання в установлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Пунктом 7 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Зі змісту позову слідує, що у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку було сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 0002960-1302-1828 від 08.05.2024 на суму 449734,77 грн.
Разом із тим, за названою податковою вимогою на суму 449734,77 грн, податковий борг є менше 1 мільйону гривень, а посилання в позові на наявність боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 1877514,71 грн, у т.ч. на підставі податкових декларацій з плати за землю (орендної плати) за 2024 рік № 9034603899 від 20.02.2024, якою самостійно узгоджено річну суму, розмір несплаченого податкового зобов'язання по цій декларації частково за серпень 2024 року, за вересень-грудень 2024 року становить 1832623, 85 грн, не є податковим боргом, обов'язок сплати якого у платника податків виникає на підставі податкової вимоги, що у випадках передбачених пункту 87.13 статті 87 ПК України, може слугувати підставами звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України.
У зв'язку із цим обґрунтування позовних вимог підлягає уточненню та відповідних пояснень контролюючого органу.
Крім того, суд зазначає, відповідно до частини другої статті 122 Кодексу, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом із тим, пункт 7 частини першої статті 283 Кодексу регламентує, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, пункт 7 частини першої статті Кодексу передбачає право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами пункту 87.13 статті 87 ПК України.
Наведені норми введено в дію згідно із Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким до ПК України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
У свою чергу статтею 283 Кодексу, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою, передбачено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Указана норма частини другої статті 283 Кодексу є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що норма статті 289-2 Кодексу, як і норма пункту 7 частини першої статті 283 Кодексу, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 ПК України.
Разом із тим, стаття 87 ПК України не визначає порядок звернення, із заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, згідно із пунктом 87.13 статті 87 ПК України визначено, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Визначаючи характер поданої заяви, суд виходить з того, що стаття 289-2 Кодексу містить конкретну підставу для звернення до суду - несплату податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Стаття 283 Кодексу такої вимоги не містить та пов'язує звернення до суду податкового органу з виконанням ним визначених законом повноважень.
Суд зазначає, що норми статті 289-2 Кодексу не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені частиною другою статті 283 Кодексу, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Тож, стаття 283 Кодексу вказує на можливість звернення податкового органу до суду при здійсненні ним визначених законом повноважень, що включає необхідність забезпечення виконання рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених пунктом 87.13 статті 87 ПК України, та у разі її подання з дотриманням вимог статті 283 Кодексу - у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
При цьому, суд зазначає, що заява у цій справі, незалежно від формулювання її назви, має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного частиною другою статті 283 Кодексу, тобто протягом 24 годин з моменту набрання законної сили судовим рішенням про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Оскільки до суду податковий орган звернувся 01.08.2025, а податкова вимога винесена 08.05.2024, позивачем пропущено строк звернення до суду - 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовили його звернення.
Позивач питання про поновлення строку на звернення до суду не порушував.
Таким чином, беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду протягом 24 годин з дня виникнення підстав, що надають йому право звернутися до адміністративного суду із заявленими вимогами, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Наведені обставини вказують на невідповідність заяви вимогам процесуального закону.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (з доказами надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів), зокрема: із визначенням позовних вимог до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтел»;
- пояснення підстав звернення до суду з порушенням вимог пункту 87.13 статті 87 ПК України за відсутності податкового боргу визначеного податковою вимогою, що перевищує 1 мільйон гривень;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
заяву Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали до 12.08.2025 до 10 год. 00 хв.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.