11 серпня 2025 року справа №640/13155/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено факт подання відповідачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкті «Реконструкція приміщень садового будинку», що є порушенням вимог Закону України «Про архітектурну діяльність» та є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/13155/21, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 31.01.2024 прийнято справу до провадження.
26.09.2024 на підставі перебування головуючого судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Лисенко В.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 прийнято справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: «Реконструкція приміщень садового будинку АДРЕСА_1 від 18.12.2020 № КВ 051201217512.
Замовником будівництва, ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.12.2020 № КВ 051201217512 наведено дані, що проектна документація розроблена товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня -Архітектор», головний архітектор проекту, ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат серія АА № 001063, яка затверджена наказом ОСОБА_1 від 10.12.2020 № б/н.
Згідно даних, наведених у залишеному документі реєстраційного характеру зокрема: відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є ОСОБА_2 .
Водночас, головний архітектор проекту, Вакуленко Олександр Вікторович листом (вх. Департаменту № 073/2239 від 12.04.2021) повідомив, що не виконував розробку проектної документації, зокрема щодо об'єкта будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку АДРЕСА_1 та не має відношення до ТОВ «Проектна майстерня -Архітектор» та авторський нагляд не здійснює.
З огляду на викладене Департамент встановив факт зазначення відповідачем недостовірних даних у поданих ним вищевказаних повідомленні та декларації, що, за його (Департаменту) висновком, є достатньою правовою підставою для подання до суду позову про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі цього повідомлення.
Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку №466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
В силу вимог п. 11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, згідно з положеннями пункту 13 Порядку №466 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Відповідно до абзаців 15 Порядку № 466 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет;
отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва;
встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.
Частиною 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закріплено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Таким чином, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та реєстрації декларації може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою:«Реконструкція приміщень садового будинку АДРЕСА_1 від 18.12.2020 № КВ 051201217512.
Замовником будівництва, ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.12.2020 № КВ 051201217512 наведено дані, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня -Архітектор», головний архітектор проекту, ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат серія АА № 001063, яка затверджена наказом ОСОБА_1 від 10.12.2020 № б/н.
Слід наголосити, що, в силу вимог ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI та п. 11 Порядку №466, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Отже, в даному випадку, відповідач, як замовник будівництва, несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Матеріали справи свідчать, що 12 квітня 2021 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист від ОСОБА_2 , що зареєстрований Департаментом за вх. № 073/2239.
У зазначеному листі архітектор ОСОБА_2 повідомив Департамент, зокрема, про те, що у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 18.12.2020 № КВ 051201217512. вказано особисті дані Головного архітектора проектів - ОСОБА_2 із кваліфікаційними сертифікатами АА 001063, однак, відповідні дані про накази щодо призначення ГАПа та ведення авторського нагляду - не відповідають, дійсності, оскільки ним не проводились проектні роботи по згаданому об'єкту, не укладалось жодних договорів та не видавались накази на призначення ГАПа та авторською нагляду.
Отже, з вищевказаного вбачається, що відповідачем, як замовником будівництва, у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 18.12.2020 № КВ 051201217512 вказано недостовірні дані щодо головного архітектора проекту та особи, що здійснює авторський нагляд, оскільки, ОСОБА_2 заперечує свою участь розробці проектної документації та у здійсненні авторського нагляду.
Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV) закріплено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 7 Закону №687-XIV, проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Статтею 9 Закону №687-XIV передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт.
Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.
У відповідності до ч.ч. 1,3 ст. 11 Закону №687-XIV, під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 затверджено ДБН А.2.2-3:20І4 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014), норми якого встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно п. 3.17 ДБН А.2.2-3:2014, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Відповідно до п. 4.2 ДБН А.2.2-3:2014, оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».
Пунктом 4.8 ДБН А.2.2-3:2014 закріплено, що проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги таабо пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику.
Проектна документація на будинки, будівлі, споруди та лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що замовником будівництва, ОСОБА_1 , порушено вказані вище норми.
Подібна правова позиція викладена в постанові ШААС від 16 травня 2023 року у справі 640/12885/21.
Відповідно до частини 1, 3 статті 11 Закону №687-XIV, під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Порядок здійснення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.07.2007 № 903 (далі - Порядок № 903).
Пунктом 2 Порядку № 903 передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженим особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Відповідно до п. 5 Порядку №903, результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.
Згідно п. 7 Порядку №903, після прийняття об'єкта архітектури в генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.
З вищевказаного вбачається, що авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва. Виконанню вказаних обов'язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №804/16198/15.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові №520/7198/22 від 20.01.2025, у цьому випадку проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів не є передумовою для звернення до суду, оскільки недостовірність даних є очевидною, що є підставою для позову про припинення в судовому порядку права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 640/29330/21.
Отже, законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, є виявлення факту наведення у цьому документі замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.
При цьому, чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у його постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.
Аналізуючи вище викладене, приймаючи до уваги доведеність факту подання відповідачем недостовірних даних у Повідомленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.12.2020 № КВ 051201217512 , замовник будівництва ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.