11 серпня 2025 року № 320/26632/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ №42 від 11.03.2024 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції до інспектора взводу №5 роти №2 батальйону №2 полку Управління поліції особливого призначення №1 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Зазначає, що 29.01.2024 особовому складу оголошено Наказ УПОП №l №28 «Про виконання бойового розпорядження». У звязку тим, що у позивача не було засобів індивідуального захисту, він не міг у повній мірі виконувати бойові завдання без бронежилету та балістичної маски, фінансової можливості забезпечити себе з власних коштів цим майном, також не мав.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. У відзиві вказав, що аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, встановлено, що причинами і умовами порушення службової дисципліни інспектора взводу №5 роти №2 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 стала його особиста недисциплінованість, порушення Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» що виразилось у відмові виконувати вимоги бойових розпоряджень.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Національної поліції України від 28.02.2023 №278 о/с (по особовому складу), із 01 березня 2023 року, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0036357), призначено на посаду інспектора взводу №5 роти №2 штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом управління поліції особливого призначення №1 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими батальйону №1 полку УПОП №1(штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема за участі інспектора взводу № 5 роти №2 батальйону № 2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування встановлено, що на підставі бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 №БР-116/1/4276т, від 04.12.2023 №БР-116/1/6054т, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 14.08.2023 №1314/4/9/5699т/ОКП, від 05.12.2023 №1314/4/9/10527т/ОКП, військового керівництва ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.12.2023 №1453 дск/БР, ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 05.12.2023 № 230/01/59/03-2023т/БР та наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28.01.2024 №28 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень» керівництву батальйону № 2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» доручено виконання бойового завдання у напрямку населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області.
Відповідно до наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28.01.2024 №28 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень» командир батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майор поліції ОСОБА_2 для виконання бойового завдання у напрямку вказаного населеного пункту залучив ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку службового розслідування, 29.01.2024 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності психолога відділу кадрового забезпечення УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майора поліції ОСОБА_11 та старшого ординатора операційно-перев?язувального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 молодшого лейтенанта медичної служби Національної гвардії України ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_2 підходив до кожного поліцейського, залученого до виконання бойового завдання, та запитував про готовність до виконання вимог наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 28.01.2024 №28 дск ВС «Про виконання бойових розпоряджень». При цьому, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 відмовились виконувати вимоги зазначеного наказу та бойове завдання. Зазначені поліцейські мотивували відмову виконувати вимоги наказу і бойове завдання незадовільним станом здоров?я та морально-психологічним станом, а також іншими чинниками. Разом з тим, 29.01.2024 вказані поліцейські не надавали жодних документів, що підтверджують звільнення від виконання службово-бойових завдань.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.04.2024 №577 о/с (по особовому складу) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0036357) інспектора взводу №5 роти №2 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 08 квітня 2023 року.
Вважаючи оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
За змістом частин першої, другої, п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
У свою чергу, як зазначено позивачем, підставою невиконання ним відповідного наказу було що у нього не було засобів індивідуального захисту (бронежилета та балістичної маски).
Проте, судовим розглядом встановлено, що у своїх поясненнях від 31.01.2024, наданих в межах службового розслідування, причиною невиконання наказу позивач зазначив лише те, що його моральний психологічний стан такий, що не дозволяє виконувати бойове завдання.
Окрім того, судом встановлено, що пункт 4 наказу №28 дск ВС від 28.01.2024 передбачав, що керівництвом, зокрема ОСОБА_2 із задіяним до виконання завдань особовим складом буде проведено інструктаж, та доведено обстановку у районі ведення штурмових дій. Однак поліцейські, залучені до виконання зазначеного наказу, зокрема ОСОБА_1 , відмовились від виконання бойового завдання відразу після ознайомлення з ним, у зв?язку з чим відпала необхідність у проведення інструктажу для поліцейських, котрі відмовились виконувати наказ та видачі їм необхідних засобів, зокрема зброї, та бронежилету.
Суд зазначає, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов?язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обгрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Однак, відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_1 після зачитування бойового наказу він повідомив про неготовність виконувати бойовий наказ лише через морально психологічний стан, зміст наказу йому було зрозуміло.
Натомість, психолог ВКЗ УПОП №1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» систематично проводить роботу і надає психологічну допомогу поліцейським підрозділу. Кожен з поліцейських батальйону №2 полку УПОП Nє 1 ДПОП «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» має можливість особисто поспілкуватись із психологом підрозділу. Ніхто з вищеперерахованих поліцейських до керівництва із письмовими рапортами про погіршення стану здоров?я та пригнічений морально-психологічний стан не звертався.
Окрім того, в межах службового розслідування опитані психолог відділу кадрового забезпечення УПОП №1 ДПО «ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_11 та старшого ординатора операційно-перев?язувального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 молодшого лейтенанта медичної служби Національної гвардії України ОСОБА_12 , котрі підтвердили відсутність протипоказань до виконання бойового завдання.
Суд також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду даної справи.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580 поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону № 580 визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Специфікою державних функцій покладених на органи поліції, особливо під час дії правового режиму воєнного стану, обумовлено певні обмеження конституційних прав і свобод працівників поліції, зокрема, таких як свобода пересування, право вільно залишати територію України тощо. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону № 580).
Відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732), до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема, участь в обороні України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього, підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІІ Положення встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Відповідно до посадової інструкції інспектора взводу №5 роти №2 штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зобов?язаний:
- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;
- виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контриверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;
- ?знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;
- ?безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- ?вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов?язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;
- ?утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов?язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;
- ?сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Суд зауважує, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд враховує, що надані позивачем пояснення досліджувались комісією під час проведення службового розслідування поряд з іншими доказами. Комісією не встановлено наявності у позивача пом'якшуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку та з урахуванням встановлених службовим розслідуванням обставин рекомендовано керівнику застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.
Позивач вказує на те, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, ступінь вини, ставлення до служби.
Водночас, відповідно до службової характеристики інспектора взводу №5 роти №2 штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за час служби останній зарекомендував себе посередньо. В службовій діяльності ініціативу та наполегливість не проявляє. Недостатньо вимогливий до себе. На критику керівників реагує відповідним чином, висновків щодо критики робить не завжди.
За період служби в поліції ОСОБА_1 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для скасування наказу.
Щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.