11 серпня 2025 року Справа № 280/4652/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
04.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.10.2024 року №00200560709, від 30.10.2024 року №00200550709.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в наказі на проведення фактичної перевірки відсутня інформація про суб'єкта, який перевіряється, та не зазначено підстави для проведення перевірки, у зв'язку з чим вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, а тому її наслідки не можуть мати юридичної значимості. Звертає увагу, що перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Дніпропетровській області пред'явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки особі, яка не була встановлена та за присутності невстановлених осіб, що свідчить, що фактична перевірка проведена без додержання вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок та без участі платника податків. Позивач вказував на те, що в акті фактичної перевірки зазначено, що перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію на суму 799,00 грн. Проте, матеріали перевірки не містять доказів того, що представники контролюючого органу повернули придбаний товар, що в свою чергу ставить під сумнів як проведення самої контрольно-розрахункової операції яка стала початком проведення фактичної перевірки, так і фактів які були зафіксовані податківцями під час фактичної перевірки. Враховуючи вищевказане, вважає дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час проведення фактичної перевірки протиправними, що в подальшому впливає на протиправність як Акту перевірки від 08.10.2024, так і податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.10.2024, що прийняті на його підставі.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що у Наказі про проведення фактичної перевірки зазначено на підставі яких саме норм податкового законодавства зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання, а саме: пп.82.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України. Наголошує, що наказ про проведення фактичних перевірок №4609-п від 27.09.2024 року містить всі реквізити та ідентифікатори відповідно до чинного податкового законодавства. Таким чином, обсяг зазначеної у наказі інформації відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України. Зазначає, що відсутність доказів вчинення перевіряючими такої контрольної розрахункової операції за рахунок саме бюджетних коштів та дотримання порядку повернення придбаних у ході проведення контрольних закупок товарів платнику самі по собі не спростовують встановлені під час фактичної перевірки порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР. В задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа у письмових поясненнях проти позовних вимог також заперечила, зазначивши підстави, аналогічні доводам відповідача. Вважає, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.
Ухвалою суду від 09.06.2025 визнано поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою та поновлено строк для звернення до суду з даною позовною заявою, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду 04.07.2025 залучено до участі у справі №280/4652/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А). Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для призначення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , згідно з Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4609-п від 27.09.2024 року, а саме: лист ДПС, доповідна записка, заява споживача.
Ухвалою суду від 11.08.2025 у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
На підставі пп.80.2.3 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі за текстом - Закону України №265/95-ВР), Закону України від 21.06.2012 року №5007-УІ «Про ціни і ціноутворення», також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано Наказ №4609-п від 27.09.2024 року про проведення фактичних перевірок (надалі за текстом - Наказ).
Цим Наказом зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію з придбання кабелю Anker Powerline Select + USB-C to Lightning - 18m V3 (білий) за ціною 799, 00 грн.
Особі яка проводила розрахункові операції було вручено копію наказу №4609-п від 27.09.2024 та відповідні направлення на проведення фактичної перевірки, натомість особа яка проводила розрахункові операції відмовилась від отримання наказу та надання особистих даних про, що були складені відповідні акти: про відмову від підписання у направленнях №000849/2 від 04.10.2024 та №000849/4 від 27.09.2024.
За результатами зазначеної перевірки складено Акт №2921/04/36/07/08/ РРО/ НОМЕР_2 від 08.10.2024 року, відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в об'єкті господарської діяльності магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 порушено вимоги:
п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної подат?кової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
За наслідками перевірки представник ФОП ОСОБА_1 - особа, що здійснила розрахункову операцію відмовилась від ознайомлення з Актом фактичної перевірки та відмовився від отримання його другого примірника.
З огляду на це, фахівцями податкової служби складено Акт від 07.10.2024 року №000849/3 про факт відмови від отримання примірника акту фактичної перевірки.
На підставі Акту фактичної перевірки №2921/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_2 від 02.09.2024 року, Головне управління ДПС у Запорізькій області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
податкове повідомлення-рішення №00200550709 від 30.10.2024 року на суму штрафу у розмірі 619 088, 00 грн;
податкове повідомлення-рішення №00200560709 від 30.10.2024 року на суму штрафу у розмірі 1 020, 00 грн.
Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; 19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України передбачений такий порядок проведення фактичної перевірки:
80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:
81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
81.3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Згідно з пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Суд наголошує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності передбачених пунктом 80.2 ст.80 ПК України підстав для її проведення (правова підстава) та пред'явлення документів, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України (формальна підстава).
Податковий кодекс України пов'язує початок фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків, але у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції, саме з врученням платнику податків або таким особам під розписку копії наказу про проведення перевірки. Право приступити до проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу мають за умови пред'явлення уповноваженій особі платника податку направлень на проведення такої перевірки та своїх службових посвідчень. Невиконання цих вимог не дає посадовим особам контролюючого органу права приступати до проведення фактичної перевірки та дозволяє платнику не допустити їх до проведення перевірки.
Отже, фактична перевірка магазину «YABLUKA» проведена посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4609-п від 27.09.2024 року.
Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, який підставою для проведення фактичної перевірки визначає наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Проте, відповідачем в наказі №4609-п від 27.09.2024 жодним чином не обґрунтовано, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якого письмового звернення безпосередньо стало підставою для її проведення, отже в наказі відсутні належні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки.
Крім того, до суду не надано жодних доказів, які б зумовлювали наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме: не надано письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення позивачем установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 25.04.2024 року у справі № 160/10828/22 Верховний Суд вказав, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки, у тому числі у випадку допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу. При цьому, установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Наведене вище також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.05.2024 року у справі №420/19741/21.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 11.07.2022 року у справі №120/5728/20-а та від 21.12.2022 року у справі № 500/1331/21 звернув увагу на те, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.
Однією з обов'язкових вимог до змісту наказу про проведення перевірки, встановлених абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, є зазначення найменування та реквізитів суб'єкта, який перевіряється.
Наказ №4609-п від 27.09.2024 року таким вимогам не відповідає, оскільки в ньому не зазначено особу яку слід перевіряти, а зазначено лише адресу місця перевірки. Крім того, як встановлено судом, офіційне місце реєстрації позивача не співпадає з місцем перевірки, що підтверджує не належне оформлення Наказу на перевірку.
Суд відхиляє посилання відповідача на достатність зазначення в наказі на перевірку адреси об'єкта, перевірка якого проводиться, оскільки таке твердження суперечить змісту абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, у якому між вимогою вказати найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), а також вимогою вказати у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, законодавцем застосовано словосполучник «та», отже такі вимоги не є самостійними та не можуть бути взаємозамінними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що фактичну перевірку позивача проведено контролюючим органом за відсутності фактичних підстав, а тому така перевірка є незаконною та не породжує жодних правових наслідків, а Акт фактичної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, суд не вбачає необхідності у здійсненні перевірки зафіксованих Актом фактичної перевірки порушень позивачем податкової дисципліни, як підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), з огляду на те, що судом встановлено відсутність підстав для проведення перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 30.10.2024 року №00200560709.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 30.10.2024 року №00200550709.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6201,08 грн (шість тисяч двісті одна гривня 08 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 11.08.2025.
Суддя О.В. Конишева