11 серпня 2025 року Справа № 280/4652/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
04.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30.10.2024 року №00200560709, від 30.10.2024 року №00200550709.
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача до суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із вказаним позовом. В обґрунтування заяви вказує, що строк звернення до суду із цим позовом позивачем пропущено. Заявник наголошує, що спірні податкові повідомлення-рішення направлено та доставлено у електронний кабінет платника, про що свідчить відповідна квитанція.
Вирішуючи подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 у постанові від 27 січня 2022 року сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У згаданій вище постанові по справі № 160/11673/20 судова палата зазначила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору за цим позовом визначено податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №00200560709, від 30.10.2024 року №00200550709.
При цьому, як зазначає позивач про оскаржувані податкові повідомлення-рішення дізналася 02.01.2025 з отриманої відповіді на адвокатський запит з матеріалами податкової перевірки.
Водночас основним аргументом сторони відповідача заявленим у клопотанні про залишення позову без розгляду є те, що оскільки спірні податкові повідомлення- рішення направлено та доставлено у електронний кабінет платника 31.10.2024 року, то останнє вважається врученим належним чином.
Надаючи оцінку заявленим аргументам сторін, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час дату винесення спірного рішення) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За правилами абзаців першого-третього пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту (перше речення абзацу четвертого пункту 42.4 статті 42 ПК України).
Абзаци п'ятий-сьомий пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлюють, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
При цьому абзац перший пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України платник податків (крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента), що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов'язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.
Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку, здійснюється через електронний кабінет.
За висновками ВС, висловленими у поставі від 05 травня 2025 року у справі №520/18946/23, передумовою використання контролюючим органом способу листування з платником податків шляхом надіслання йому документів засобами електронного зв'язку в електронній формі є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. За відсутності такої заяви контролюючий орган повинен надсилати відповідні документи платнику податків в порядку, встановленому пунктом 42.5 ст. 42 ПК України. У разі ж виявлення платником податків бажання отримувати документи через електронний кабінет підтвердженням для податкового органу про доставку документа є відповідна квитанція. Податковий орган також повинен сповістити платника податків про надіслання документів в його електронний кабінет шляхом надсилання таких відомостей на його електронну адресу (адреси).
Указана правова позиція приведена Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 380/7418/22.
Водночас як установлено судом та не спростовано податковим органом, позивач не звертався до контролюючого органу з відповідною заявою про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Тобто у відповідача були відсутні підстави для надіслання позивачу до електронного кабінету платника податків будь-яких документів, листів, тощо, оскільки останній не подавав заяву про бажання отримувати такі документи через електронний кабінет.
Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №00200560709, від 30.10.2024 року №00200550709 не можуть вважатись таким, що вручено позивачу 31.10.2024 року шляхом доставляння до електронного кабінету платника.
Таким чином, подана представником відповідача заява про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, адже направлення оскаржуваних рішень до електронного кабінету платника податків без подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет не може свідчити про належне вручення йому таких рішень 31.10.2024 року.
Крім того, позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.06.2025 визнано поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою та поновлено строк для звернення до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В.Конишева